ВОЛОНТЕРСЬКА ПРЕМІЯ — 2023

Щиро дякую Лесі Джадан. Вона – журналістка, дружина, мати 3 діточок. 1 липня 2022 року її обрали президенткою в моєму Ротарі-клубі «Київ-Столиця». Після 24 лютого 2022 року наш тодішній президент Руслан Краплич пішов в тероборону в Рівному, а Леся прийняла обов’язки по клубу на 4 гарячих місяці раніше.

Вона організовувала продуктові набори, ліки та гуманітарку для мешканців прифронтових тоді районів Чернігівщини. Леся організувала святковий збір для ЗСУ в Трускавці, де опинилася навесні 2022 року. Разом з нею ми виходили на відеозв’язок зі шведськими ротарійцями, де вона розповідала, як тут все відбувається – після того шведи почали допомогли нам купляти техніку для місцевих лікарень та команд ДСНС.

З лідерством Лесі Клуб забезпечив допомогу для 21 медичного закладу та 3 реабілітаційних центрів в Чернігівській області, а також містах Київ, Чернігів, Суми, Кривий Ріг, Дніпро та Краматорськ: медичні засоби, ліки, медобладнання та інструменти, генератори, системи очищення води, речі для поранених тощо. Надали практичну допомогу 8 підрозділам ДСНС України: рятувальний човен з двигуном, пожежні машини, автомобіль для демінерів, генератори, мотопомпи, аптечки, ковдри. 65 генераторів потужністю від 2.2 до 40 кВт для ЗСУ, ТРО, прикордонників, рятувальників, медиків, реабілітаційних центрів та Ботанічного саду. У 2 навчальних закладах Чернігівщини, що постраждали внаслідок російської агресії, відновлені вікна за фінансової підтримки ротарійців Швеції. Вартість робіт склала майже 600 000 грн.

Але найголовніше, мабуть, що можна згадати – це сім українських родин, в одній з яких виховуються 8(!) дітей, чиї домівки знищили російські окупанти, отримали чудове сучасне власне житло – за керівництва Лесі Джадан. До речі, завдяки її зусиллям, ще 10(!) сімей готуються зустріти Новий 2024 рік в нових сучасних будиночках.

Окупація, обстріли, евакуація людей, допомога – і так 2 роки з 25 лютого.

Громадська організація «Спільнота небайдужих “ДІЯ”» була заснована командою небайдужих людей 8 травня 2020 року. Основним завданням організації було надання підтримки багатодітним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу у здобутті власного житла, соціального супроводу, психологічної підтримки, забезпеченні доступу до основних благ, створенні умов для розвитку і навчання кожного члена цих сімей, а також поїздки на море в оздоровчих цілях.

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, зокрема в Харківську область, всі сімейні будинки, які були під опікою нашої організації, евакуювалися до безпечних регіонів. Я, Пєлєхов Олександр Володимирович, засновник і голова ГО «Спільнота небайдужих «Дія» за допомогою керуючого директора Надії Тележної та команди волонтерів, організував діяльність волонтерського центру для надання першої гуманітарної допомоги мешканцям Харкова та Харківської області, які опинилися в найскрутніших умовах. Нашими первинними цілями стали допомога в евакуації населення з «гарячих», зон де велись бойові дії, релокація мешканців постраждалих районів Харкова у безпечні тимчасові притулки, забезпечення постраждалих доступом до перш необхідних засобів до існування: води, їжі, засобів санітарії та гігієни, ліків та одягу.

За час нашої роботи ми стали силою для добра. Наша команда налічує понад 100 співробітників та волонтерів, які продовжують допомагати людям у складних ситуаціях. Зараз вся робота ГО структурована та розвивається за кількома напрямками, а саме: психосоціальний, навчальний розвиток; гуманітарний напрямок; вода, гігієна, санітарія. Наша організація завжди керується гуманітарними принципами: гуманністю, неупередженістю, нейтралітетом та незалежністю. Усі наші дії ґрунтуються на реальних потребах, а не на зовнішніх впливах, з урахуванням етичних та соціальних аспектів, з метою забезпечення добробуту спільноти.

Хочу поділитися історією нашої команди, «#шалені_бджілки, м. Миколаїв». З самого початку повномасштабного вторгнення, дівчата згуртувалися й почали пекти, готувати, збирати медикаменти та теплі речі для військових. Під постійними прильотами розвозили випічку на блокпости та до волонтерських центрів для відправки до місця призначення. Також закуповували продукти на кухню ЛШМД для поранених.

Було надзвичайно важко, але ми завжди підтримували одне одного! Спочатку нічого не було: борошно, цукор, яйця, олія, вівсянка для енергетичних батончиків – все це збиралося завдяки друзям, дописам у ФБ, чи привозилося з інших міст. Ближче до літа стало легше з продуктами для випічки. Ми пекли кожен день, збирали ягоди та варили варення для начинки. Восени розпочали робити аджику, квашену капусту, сало-намазку. Пекли навіть під час відключень води у Миколаєві та електроенергії, ніщо нас не зупиняло.

Наразі відправляємо смаколики посилками, продовжуємо робити капусту, сало, пекти пироги. За літо наварили багато аджики, виноградного соку, заквасили огірки – все це додаємо у посилки, щоб підтримати хлопців натуральними вітамінами. Починали ми втрьох, зараз вулик трошки збільшився – п’ять дівчат. Ми робимо все самі, на своїх кухнях. З продуктами та теплими речами для воїнів допомагають друзі, родичі, знайомі та навіть незнайомі для нас люди. Важливо, що всі ми робимо одне велике діло – все для перемоги!

Дякуємо вам, що можемо поділитися нашою історією, подякувати всьому великому вулику за підтримку і передати тисячі слів вдячності нашим захисникам!

Ось уже понад 9 років поспіль, з 2014 року по сьогодення, громадська організація «Жіноча Сотня м.Кам’янець-Подільський» торує шлях до перемоги, вкладаючи у свою справу любов жіночих невтомних сердець і вправні руки, що не втомлюються любити через плетіння маскувальних сіток, виготовлення маскувальних костюмів «кікімора», в’язаного одягу та теплих шкарпеток для наших наймиліших і найкращих захисників – воїнів.

Чи є такий, хто виміряє цю проявлену безмежну жіночу любов та ці тисячі квадратних кілометрів рукотворного захисту у маскувальних сітках? Цей труд і любов немає ні виміру, ні ціни… Громадську організацію очолює її незмінний керівник Лариса Діновська, яка була неодноразовим номінантом волонтерської премії «Євромайдан SOS». Завдяки її умінню комунікувати із людьми та вправно управлятися в будь-яких ситуаціях, що виникають, організація досягла значних успіхів. Вона працює з 2014 року у спільному українському проєкті «Маскувальна сітка для армії рукам волонтерів». Членкині організації нагороджені різними подяками, грамотами, відзнаками як місцевого, обласного рівня, так і від військових.

Пишаюся дотичністю і співпрацею з такими жінками-героїнями нашого часу, які незламні та постійні у своїй невичерпній любові до життя, і несуть її, даруючи іншим!

З вересня минулого року в селищі Озерне біля Житомира працює «Майстерня Перемоги-2», яка виготовляє для ЗСУ подушки. Ідейним лідером та головною рушійною силою нашої майстерні є 82-річна Валентина Миколаївна Мініна. Три дні тому вона відшила та передала в 135 бригаду ЗСУ чергову партію подушок, серед яких була ювілейна 5000-на.

«МП-2» чи не єдина в Україні волонтерська організація, де ніколи не бралися, не беруться, і не будуть братися з людей гроші – жодної копійки. Донати у нас – це тканини, нитки, голки, пакувальна тара, які надають мешканці селища, а також відходи синтепону, які ми беремо в Житомирі на фірмах, де відшивають теплий одяг. Сама майстерня знаходиться в однокімнатній квартирі Валентини Миколаївни.

Допомагають їй абсолютно на добровільній та безплатній основі зараз ще 4 людей, в тому числі й я. Про нас зняли 4 телевізійних сюжети: двічі «Суспільне Житомир», ТВ-канал «Дім» та «ТСН-новини». Ніяких відзнак пані Валентина, на жаль, ні від яких структур не отримувала, хоча, як ніхто інший заслуговує на це.

Дякую за увагу! Слава Україні!

Історія нашого волонтерства розпочалась 2 березня 2022 року, саме в той день був прильот. За декілька днів вулиці ставали пусті, люди збирали речі та їхали – хтось виїжджав за кордон, хтось їхав за межі регіону, також лишались ті, які вперто вірили в перемогу. В те що, ми маємо допомагати військовим.

Ніхто з нас не був підготовлений до війни. До того, що над твоїм будинком літають ворожі літаки, ніхто не вчив, що робити із підозрілими людьми. Це розуміння приходило із кожною ситуацією, яка виникала. Тож ті людина, які лишились, обʼєднались і почали діяти. Перше що спало на думку, – це робити смузі Молотова на блокпости. Цех працював, як часи. Потім організували кухонний батальйон, адже не вистачало харчових продуктів, а запити були, тому швиденько налагодили й це. Запустили плетіння маскувальних сіток – перші були смішні та страшні, але згодом ми розібрались, як їх плести. Запити були різноманітні й тільки збільшувались.

Ми передавали турнікети, тепловізори, Мавіки, генератори та буржуйки, медицину та аптечки, харчові продукти. Вся ця допомога здійснювалась завдяки небайдужим людям та підприємцям нашої громади, а саме с. Сінгури, с. Волиця, с. Пряжів, с. Новогуйвинське, с. Озерне. Хочу виразити свою повагу та подякувати кожному. хто був поруч весь цей час. Ви найліпші. Доземний уклін, нехай ваше зроблене добро повернеться вам сторицею.

Я маю бажання розповісти про БФ «Переможний крок». Череватий Роман, Черевата Світлана, Артем, Дмитро, Олександр, Ігор, Віктор, Вася, Віталій. Це люди, які пройшли всі круги пекла:  Бахмут, Часів Яр, Костянтинівка, Куп’янськ, Ізюм, Запорізький  напрям, Херсонська область. Вони там, де гаряче.

Вони женуть 2-8 бусів допомоги мирному населенню та ЗСУ. Водичку, одяг, їжу, ліки, дрони, старлінки, буржуйки тощо. Вони не бояться обстрілів, засідок, ламання бусів, ночівлі в наметах або в окопах…

Це сміливі хлопці та дівчата, які заслуговують поваги та визнання ❤️🇺🇦

Моя історія про людину, яка дала та дає мені змогу жити – про Олену Толстенко. Людина, яка допомагає дітям сиротам, та людям, які цього потребують… Вона дуже добра людина.

Хочу подякувати ГО «BELUGA UA» за надану допомогу у вигляді продуктового набору. Фонд постійно підтримує тих, хто потребує допомоги. Велике дякую за вашу плідну працю!

Дуже вдячні Олександру Белюзі та його «БФ belugaua», за їхню неймовірну підтримку, кропітку працю та велику увагу до потреб населення в нелегкий час війни. Вони завжди підтримують тих, хто того потребує. Різноманітні напрямки допомоги, тисячі населених пунктів та громад в охопленні, мільйони людей, які відчули на собі турботу та тепло ❤️

Щиро дякую від себе та своєї родини особисто Олександру за його добре серце.

Я хочу подякувати ГО «Білуга ЮА» за все, що вони роблять. Їхня підтримка неоціненна, їхня праця заслуговує похвали. З перших днів війни й до сьогодні вони разом з фронтом тримають оборону. Величезна подяка та уклін, нехай Господь береже всіх.