Волонтери
Волонтери
Подякуйте тим, хто щодня робить надзвичайні речі заради України!
- Олександр ТимченкоВолонтерОлександр ТимченкоВолонтер
Тимченко Олександр Сергійович — номінант Волонтерської премії 2022. Основними сферами діяльності волонтера є допомога дітям, вразливим верствам населення, постраждалим від війни, переселенцям і допомога тваринам.
Олександру 36 років, деякий час він був заступником директора АТП та начальника виробництва, але майже все життя працював на себе, займаючись ремонтом телефонів та іншої техніки. За освітою чоловік соціальний працівник, але жодного дня не працював за своєю спеціальністю.
Коли почалась війна Олександр хотів стати частиною ЗСУ, але через відсутність досвіду та стан здоров’я потрапити до лав захисників не вдалося. Саме тоді почався шлях до волонтерства. Олександр зрозумів, що не може стояти осторонь і починаючи з 1 березня кожен день присвячує свій час допомозі іншим.
Зараз волонтер займається забезпеченням підтримки харчовими продуктами людей, які потрапили у скрутне становище. Він регулярно знаходить, доставляє та видає гуманітарну допомогу діткам, внутрішньо переміщеним особам та усім, хто цього потребує. Крім того, Олександру вдається весь час розширювати радіус допомоги, та вже зараз налагоджується постачання гуманітарної допомоги на деокуповані території.
«Волонтерство — це можливість зробити власний внесок в перемогу нашої країни. Я відгукнувся та почав допомагати, оскільки так мені підказало моє серце», — розповідає Олександр.
У майбутньому волонтер хоче продовжувати розвиток своєї організації, щоб якомога більше людей отримали допомогу. Паралельно чоловік хоче почати відновлювати свою справу, яку мав залишити з початком війни. Олександр впевнений, що волонтерство це тяжка праця, бо доводиться мати справу з різними людьми й трапляються неприємні події, але йому вдається видихати, мотивувати себе та йти далі, розуміючи, що кількість людей яким допомога потрібна, дуже велика, і залишити їх вже неможливо.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001803518197
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Денис МатвєєвВолонтерДенис МатвєєвВолонтер
🔴 Денис родом із Дніпра. Чоловік — професійний спортсмен, з самого дитинства займався футболом, а з 13 років настільним тенісом, має звання майстра спорту України МСУ з настільного тенісу і постійно до війни брав участь в чемпіонаті України. З 2019 року відкрив свою першу кав’ярню, у 2020 році — другу.
🔴 Від початку війни волонтер допомагав людям і тваринам, які того потребували. Їздив до військових на блокпости, збирав необхідне за запитами військових з фронту. Передавав різну допомогу: питну воду, продукти, засоби гігієни, ліки, дитячі суміші тощо у Харків, Маріуполь, Енергодар та інші міста. Допомагав евакуйовувати тварин з гарячих точок, потім шукав їм домівки. Окрім того, приєднався до відділення однієї з лікарень міста, де перебувають поранені військові.
💬 «Ми закрили багато запитів для лікарень, 4 великих збори, понад 400 сімей переселенців отримали від нас допомогу», — ділиться результатами волонтер.
🔴 Щодо кавʼярень, 27 лютого на базі одного із закладів Денис відкрив волонтерський штаб і як бізнес його заклад не працював 4 місяці — це була лише волонтерська діяльність.
💬 «План на майбутнє — це перемогти, а також, поки це потрібно, допомагати бійцям та постраждалим. Я займаюсь волонтерством, бо це наближає до перемоги й це робить приємно на душі», — розповідає чоловік.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100041847908536
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Павло ЄрмоленкоВолонтерПавло ЄрмоленкоВолонтер
Єрмоленко Павло Олегович – людина з активною життєвою позицією, медбрат та волонтер з міста Городня, організатор громадських ініціатив, допомагає в категоріях Армія, та підтримка населення.
Павло одружений, має дочку. Його життєве кредо – не сидіти на місці, саме це, за його словами, спонукало бути волонтером. Веселий, життєлюбний та товариський, постійний шеф-кухар на пригощання міських свят, а також краєзнавець, помічник місцевого музею. Людина, яка цікавиться життям, та небайдужа життя співгромадян, з якими поруч проходить якщо не все життя, то більша його частина.
Діяльність медбрата з початком війни почалась прямо на робочому місці – у відділенні міської лікарні. В той час, як більшість оговтувались від несподіваних новин, медичні працівники на це часу не мали, бо хвороби не зважають на війну. “Перші кілька днів люди якось наче призабули про недуги, проте як тільки призвичаїлись до нової ситуації, потік пацієнтів відновився з новою силою. Тож працювали, як і завжди” – розповідає Павло.
Трохи згодом волонтер відчув, що допомоги потребують не тільки хворі, але й дуже багато людей, які поруч – сусіди на вулиці, знайомі, та треба було заспокоювати багатьох, так як ситуація була близька до критичної. Було організовано патрулювання вулиць вночі, а вдень лишали чергових, щоб у разі авіанальоту чи обстрілу можна було витягти сусіда з-під завалів чи врятувати від пожежі. З’явилась потреба забезпечувати сусідів необхідним – базовими товарами та продуктами – сіль, борошно, а хтось потребував ліків. Потім знайшли генератор, з допомогою якого з’явилась можливість підзарядити гаджет чи скористатись електроприладами “на кутку”.
Далі волонтер виявив ініціативу, та почав готувати гарячі страви для оборонців, ЗСУ. “Звичайно, сухих пайків у них було вдосталь, та чи довго на такій їжі проживеш? Отож організували приготування й доставку супів, борщів, каш, знаменитого кулішу, оладок і навіть пирогів нашим захисникам. Дуже швидко вдалось вдосконалити процес, бо міське споживче товариство надало базу – восьмий магазин під продовольчий склад, на подвір’ї якого встановили справжню польову кухню від рятувальників міської пожежної частини. Готували одночасно від 70 до 160 порцій повноцінних обідів.” – згадує шеф-кухар.
Троги згодом в одному з приміщень облаштували місцевий цех по виробницству тушонки. Дізнавшись про зусилля волонтерів, їм на допомогу прийшли підприємці з м’ясного павільйону на ринку, які віддавали частину своєї продукціі на потреби ЗСУ.
Також Павло вийшов на волонтерів з Білої Церкви, та налагодили постачання печива, згущеного молока, тушонки для військових та тероборони. Згодом дістали ти передали 10 якісних військових шоломів та 30 профессійних аптечок. Далі дістали насос для перекачування палива. Допомагали усі – сусіди, побратими, та кожен небайдужий.
Поточну допомогу волонтери вже давно не рахують. Намагаються реагувати на потреби наших захисників, бо з багатьма мають прямий зв’язок. Побутові речі – молотки, сокири, гвіздки, скоби, теплі речі – термобілизну, шкарпетки, балаклави, рукавички й каремати – все це відправляється на схід, та південь, на допомогу нашим захисникам. Всі наявні потреби Павло озвучує через власну фейсбук-сторінку. “Ми є люди, і повинні одне одному допомагати” – така життєва позиція цього веселого, активного та незламного волонтера з яскравою вдачею, який об’єднує довкола себе, та запалює сердця багатьюх людей.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру»
- Валентина ГнесьВолонтерВалентина ГнесьВолонтер
🔴 Гнесь Валентина народились у Новоград-Волинському та зараз навчаюся на 3 курсі, за освітою — фельдшер.
💬 «На волонтерство, як не дивно, мене надихнуло телебачення. В дитинстві завжди, коли дивилася новини про волонтерів, у мене було бажання допомагати», — ділиться волонтерка.
🔴 Після вступу на перший курс університету, Валентина в першу чергу зібрала команду однодумців, хоч, зізнається, це було трішки важко. Команда волонтерів допомагала та продовжує підтримувати місцевий притулок, а також родини, які потребують допомоги. Навчаючись на першому курсі, окрім власної команди волонтерів, дівчина також вступила до Молодіжної ради.
💬 «Маю дуже багато однодумців, які хочуть бути зі мною — моя власна команда», — розповідає Валентина про команду волонтерів.
🔴 З початком повномасштабного вторгнення активно волонтерить, зокрема у проєкті «мій телефонний друг» Української Волонтерської Служби та приєдналась до команди кейс-менеджерів Волонтерської Гарячої лінії. А ще, часто допомагає родинам речами першої потреби, наприклад, харчовими продуктами.
🔴 Валентина не планує зупинятись на досягнутому та у майбутньому хоче створити власну ініціативу для допомоги людям.
https://www.instagram.com/__g__v__m__/
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Володимир ДзюбаВолонтерВолодимир ДзюбаВолонтер
Володимир дуже любить тварин, тож і номінантом став у категорії «Допомога тваринам». Чоловік долучився до волонтерства ще 7 років тому.
💬 Про волонтера розповідають: «Володимир — це унікальна людина і дійсно Волонтер з великої літери. Він зі своєю дружиною та за свої власні кошти опікується тваринами двох сіл та одного дачного селища».
🔴 Чоловік годує щодня понад 150 безпритульних тварин в різних куточках с. Требухів, с. Гоголів та с. Переможець, розвозить їжу, щепить тварин від сказу, стерилізує їх, при цьому допомагає возити на стерилізацію й господарських тварин. На подвір’ї Володимира мешкає 13 собак та 26 кішок, кожному він зробив будиночок або спальне місце.
🔴 З початку повномасштабної війни Володимир їздить у покинуті домівки, розшукує покинутих тварин і возить їм харчі. Він дотепер годує чотирилапих, яких залишили люди на своїх ділянках і поки не повернулися. Лише за цей рік завдяки волонтеру було стерилізовано понад 50 безпритульних собак і кішок. Він не тільки прилаштовує собак, зокрема з блокпостів, а й навіть будує їм вольєри.
💬 «Володимир ніколи не просив про визнання, він просто щоденно робить те, що може і вважає за потрібним. Він показує людям, як треба ставитися до тварин, і це змінює потроху людей», — з теплом розповідають про волонтера.
https://www.facebook.com/vladziuba
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Валерія КрасніковаВолонтерВалерія КрасніковаВолонтер
Валерія Краснікова — номінантка Волонтерської премії 2022 у категорії Допомога військовим.
Дівчина навчається у Балаклійському педагогічному коледжі на вчителя початкових класів. Проживає дівчина разом з мамою, дідусем та бабусею, а батько захищає Україну.
Волонтерська історія Валерії почалася з моменту повномасштабного вторгнення в Україну. Любов до своєї Батьківщини та бажання допомагати захисникам не дали дівчині змогу сидіти осторонь в такий скрутний час, тож вона почала займатися волонтерством, коли з родиною виїхали до Дніпропетровської області в село Саксагань.
За період війни дівчина навчилася робити маскувальні сітки, окопні свічки й передавала їх для наших бійців. Валерія має знайомого, який служить в лавах ЗСУ — то ж знає наскільки ці, здавалося б для цивільного українця прості речі, необхідні на передовій.
Своїм успіхом вважає те, що замовила та передала буржуйку нашим бійцям на Одеський напрямок, бо це стало для дівчини справжнім викликом. Наразі номінантка почала виготовляти для захисників окопні свічки. Через різке похолодання, хочеться подарувати захисникам трішки тепла. Окрім того, на зиму дівчина продовжуватиме робити сітки, тільки тепер уже білого кольору.
«Плани на майбутнє — перемогти й вступити до лав ЗСУ. Не хочу, щоб росія ще раз постукала у мій дім», — говорить Валерія. Дівчина планує стати військовим медиком для того, щоб рятувати життя, адже з початку вторгнення, на жаль, полягло немало наших героїв та цивільних.
Для дівчини важливо допомагати нашим захисникам, бо вони оберігають сон кожного українця. Увесь свій вільний час Валерія дотепер намагається присвячувати волонтерству.
«Це ж зовсім не про гроші, а про емоції, які ти даруєш людям. Якось по-іншому відчуваєш себе в цей момент. Я не поділяю думку про те, що потрібно тікати з країни й чекати поки війна закінчиться. Потрібно допомагати тим, хто захищає всіх українців та відстоює кордони нашої суверенної держави», — ділиться своїми думками Валерія.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/profile.php?id=100058377223355
- Ірина ГаберстроВолонтерІрина ГаберстроВолонтер
Габерстро Ірина живе в Одесі. Вона одружена та має двох дітей: тридцятирічного сина та чотирнадцятирічну доньку. Понад 30 років час від часу вона постійно допомогла як різним волонтерським організаціям, так і людям, які знаходилися у скрутному положенні.
Більш ніж 3 роки жінка є керівницею Центру соціально-побутової адаптації молодих людей з інвалідністю. Вона завжди мріяла надавати таку допомогу людям, оскільки її молодший брат є інвалідом. Піклуючись про брата разом із мамою, Ірина почала розуміти проблеми сімей, які мають схожу життєву ситуацію. Це стало її основним важелем та спонуканням у сьогоднішній діяльності.
«Завдання, які ми ставимо в нашому центрі „INCLULIFE“, показати суспільству найкращі сторони підлітків і молодих людей з інвалідністю, їхні можливості, потреби. Ми хочемо соціалізувати цю категорію молоді за допомогою занять і різних заходів зі школярами та студентами, тобто людьми такого ж віку», — поділилася з нами кандидатка.
Девіз Центру Ірини: «Допоможи тим, хто потребує більше за тебе». Ще до повномасштабного вторгнення команда волонтерів надавала допомогу зоопритулкам, прибирала вулиці, висаджувала дерева. Вони також піклувалися про людей похилого віку, готуючи їм їжу. Під час пандемії волонтери навідували ковідні відділення лікарень.
З третьої доби воєнних дій Ірина та інші волонтери смажили пиріжки (до 450 шт. на день) для армії, поліції, тероборони, інвалідів. Вони також різали клаптики на маскувальні сітки, робили обереги для захисників, збирали предмети гігієни та натільну білизну, відправляли необхідне бійцям на фронт. На Великдень спекли понад 700 рамочок, передали в госпіталь, на фронт, лежачим і самотнім хворим людям. На базі Центру було організовано збір речей, предметів першої необхідності та видачу їх переселенцям. До штабу приєдналося багато молоді.
Ірина з волонтерами намагаються підтримувати красу Одеси, прибираючи схили, висаджуючи дерева, встановлюючи лавочки в паркових зонах. Нещодавно вони домовилися за новий вид працетерапії — збирання і пакування продуктових наборів для переселенців (500 шт на день).
«Потроху, в проміжках між допомогою іншим, навчаю волонтерів акторського мистецтва, робимо різноманітні сувеніри. Ми ходимо на прогулянки, вивчаємо природу, вчимося її розуміти.» — розказала Ірина про те, як вони проводять свій вільний час.
У Центру багато різних планів на майбутнє: створення кімнат тимчасового проживання, щоб люди з інвалідністю, під наглядом соцпрацівників, спробували навчитися самостійно обслуговувати самих себе. Ірина хоче втілити в життя декілька проєктів, які дадуть змогу підліткам з інвалідністю знайти себе в житті й отримати роботу за своїми можливостями.
«Бачу велику віддачу з боку молоді нашого Центру, вони змінюються, стають більш відповідальними та самостійними. Це мені додає впевненості, що я на правильному шляху, що волонтерство — це моє покликання!» — з посмішкою додала Ірина.
https://www.facebook.com/irina.gaberstro
__________________________
Волонтерська премія була заснована у 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолотнерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Наталія РудичВолонтерНаталія РудичВолонтер
💬 «Моя мета — бути корисною та нестримне бажання повернутися додому», — ділиться волонтерка.
🔴 Наталя живе у Запоріжжі та має двох дітей. До початку повномасштабної війни волонтерка мешкала у Мелітополі, що також знаходиться у Запорізькій області. Має дві вищих освіти — в області соціології та публічного управління.
🔴 До волонтерства Наталю спонукав виїзд з тимчасово окупованої території. На постійній основі волонтерством дівчина стала займатися з початку квітня 2022 року й дотепер встигла спробувати багато нових сфер — допомога внутрішньо переміщеним особам, шпиталям, військовим частинам, облаштування шелтерів та бомбосховищ.
🔴 Найбільшим досягненням Наталя вважає для себе подяки від великої кількості громад, дві державні відзнаки «За підтримку та допомогу», «Гідність та патріотизм», нагороду від Національного рейтингу UBA «Допомога ЗСУ».
🔴 У майбутньому планує повернутись до рідної домівки, розвивати там культуру волонтерства та підтримувати своє місто.
💬 «Для мене дуже важливо допомагати рідній країні. А волонтерство для мене — це служіння!», — розповідає дівчина.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100012914203336
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Малець ОлександрВолонтерМалець ОлександрВолонтер
🔴 “Волонтерство – це таємна зброя України, яка живе в кожному з нас” розповідає Малець Олександр – студент НУ “Чернігівська Політехніка”. Свою волонтерську діяльність студент розпочав ще в 2014 році, допомогаючи Зброїним силам України товарами першої необхідності та запчастинами для військової техніки, бо саме в той час в Чернігові було місце для збору та передислокації ЗСУ в зону АТО.
💬 “Я знав, що таке бойові дії до 2022 року, тому в обложеному місті дійшов висновку, що буду більш корисним у якості волонтера та координатора невеликої логістичної бази, маючи чимало корисних контактів для волонтерської діяльності і це краще ніж навіть 1 добре навчений (яким себе не вважаю) рядовий боєць ТРО” – розповідає Олександр.
🔴 Головними напрямки діяльності Олександра є координаційні дії команди волонтерів в яких номінант особисто бере участь. Власноруч відгружає гуманітарні вантажі, а потім розвозе по горячим точкам нашої країни.
💬 “Найбільшим успіхом вважаю здатність підтримувати досі згуртованість різношарової команди людей для постійних волонтерських акцій як в Чернігові так і вже в м. Дніпро” – ділиться номінант.
🔴 Серед планів на майбутнє у Сашка завершити проекти по професійній орієнтації щодо розробки аналітичній системи М.А.Р.С., налаштувати безкоштовну роздачу дров для опалення, сприяти випуску фільму про війну, відкрити реабілітаційний центр для ветеранів війни, сприяти залученню інвестицій в Україну. А головне, зіграти весілля зі своєю нареченою Анастасією.
💬 “Волонтерство, це коли ти не думаєш про гроші, ти думаєш про результат. Наприклад захистили Чернігів, врятували життя людей, не дали померти від спраги, від голоду, від холоду. Завжди напоготові до будь-яких ситуацій” – розповідає Олександр.
- Юлія КривенкоВолонтерЮлія КривенкоВолонтер
Кривенко Юлія номінант Волонтерської премії 2022 у категорії Армія
Юлія юрист, викладач, кандидат юридичних наук працює на кафедрі цивільного права НУ «ОЮА». Паралельно з практичними питаннями волонтерства, займається дослідженням правового регулювання волонтерської діяльності. Юлія проживає в місті Одеса, розлучена, має сина.
Основний напрямок волонтерської діяльності з’явився коли виникла потреба в маскувальних сітках. Придбати їх було занадто складно, ще й коштували вони недешево. У ФБ Юлія побачила посилання на сторінку волонтерів, які вже розпочали виготовляти маскувальні вироби,і залюбки доєдналася. Улюблений вислів, який з’явився за цей час– пов’язані сітками.
Істрія волонтерства починалася з допомоги дітям. Одного вечора, номінантка дізналася, що доньці колеги потрібне лікування в Ізраїлі, на наступний день жінка розпочала збір. Організовувала та координувала різноманітні заходи в різних країнах світу які проводили небайдужі друзі та знайомі. Таким чином змогли подарувати ще два роки життя дівчинці. Згодом Юлія почала допомогати дітям військовослужбовців які вийшли з Криму, а з часом і самим військовослужбовцям.
«З листопаду 2013 волонтерство стало моєю другою роботою, моїм життям» – ділиться думками Юлія. Тому і з початком повномасштабного вторгнення в Україну волонтерство займало весь вільний від роботи час. Основним напрямком діяльності на період війни є допомога Збройним Силам України. Це виготовлення маскувальних сіток та маскувальних костюмів, в’язані речі для військових та пошиття різноманітних речей від білизни до спальників, допомога ВПО, допомога пораненим, створення реабілітаційних центрів для військовослужбовців та інше.
Повномасштабна війна внесла свої корективи, волонтери організації працюють в різних країнах, таких як Болгарія, Франція,Англія, Канада,Німеччина, Угорщина,Австрія. Також було створено ще ряд осередків безпосередньо вже в м. Одесі. Волонтери розширили сфери діяльності й тепер це не лише маскувальні засоби, а й одяг та спорядження для військових, допомога пораненим та ВПО. За ініціативи Юлі та її друзів-волонтерів в однієї з лікарень Одеси було створено реабілітаційний кабінет.
Плани на майбутнє наступні «Плетемо та допомагаємо до Перемоги, а потім реабілітаційний напрямок від діток до дорослих» – ділиться планами команди Юлія.
Важливість волонтерства для мене це насамперед люди, які поряд. Це всі хто потребує допомоги й це всі ті, хто допомагає допомагати. «Волонтерство – постійна робота, не можна лишити, а потім повернутися. Я можу це робити і я роблю це із задоволенням».
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Світлана ФедосоваВолонтерСвітлана ФедосоваВолонтер
💬 «Але як тільки ви зупиняєте бус і починаєте розмовляти — із підвалів виходять люди. Вони біжать до тебе звідусіль, жінки тремтять, плачуть, хвилюються, що їм не вистачить продуктових наборів. І серед усього натовпу підходить до мене маленька жіночка, за втомленим обличчям вік вгадати важко. Вона назвала мені прізвище та ім’я своєї онуки, сказала що та сирота і виховувала вона дівчинку сама. Запитала: Ти її знаєш? Вона військова, я давно втратила з нею зв’язок. Вона жива?. Я відповіла: Звичайно вона жива, і скоро повернеться з перемогою додому. Обійняла жінку та стримати сльози не змогла», — щиро поділилась Світлана Федосова.
Федосова Світлана народилась в Києві, зараз живе у Броварах, працює спортивним інструктором та реабілітологом.
🔴 Волонтерство стало основним напрямком діяльності для Світлани після початку повномасштабного вторгнення. Разом із командою вони доставляють допомогу у важкодоступні міста та села — прифронтові та деокуповані території. Здебільшого, везуть найбільш необхідне: їжу, воду, медичну допомогу тощо.
💬 «З успіхів, якими я хочу поділитись, — це наша команда. Всі чарівні люди зібрались в одне ціле, для однієї мети. Це супер!» — розповідає волонтерка.
🔴 Найбільше Світлані запамʼяталась поїздка у деокупований Ізюм. За її слова, в’їжджаючи у зруйноване місто, виникає почуття, що жодної живої душі тут немає й усю допомогу доведеться везти назад.
https://www.facebook.com/artyr.xora
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Богдан ГолумбйовськийВолонтерБогдан ГолумбйовськийВолонтер
🔴 Богдану зараз 16, він живе та навчається у Вінниці. Хлопець вже понад 2 роки активно займається громадською діяльністю, з осені 2021 року почав активно волонтерити у благодійних фондах.
🔴 Хлопець заснував та очолив консультативно-дорадчий орган «Учнівська рада Вінниччини», є членом консультативно-дорадчого органу при Вінницькому міському голові «Дитяча Дорадча Рада». Також волонтерить в Департаменті соціальної та молодіжної політики Вінницької ОВА й у БО «БФ «Діма Шилов» та БО «БФ «Я допомагаю дітям».
💬 «Займаюся екоактивізмом, обласний координатор Всеукраїнської ГО „Let`s do it Ukraine“ у Вінницькій області», — додає Богдан.
🔴 Окрім Волонтерської премії, хлопець номінований на звання «Людина року 2022» у Вінницькій області в номінації «Генерація року». Найбільше своїх зусиль волонтер докладає у допомогу ЗСУ та інтеграцію ВПО у нових умовах проживання.
💬 «Мене мотивує жадання перемоги своєї країни та допомога людям, які постраждали від війни», — розповідає Богдан.
🔴 Хлопець прихистив разом з родиною понад 400 переселенців у власному будинку, зібрав 5 бійців повною амуніцією, роздав більш як 150 продуктових наборів, допоміг інтегруватися близько 100 молодих людей у м.Вінниця. Й у планах на майбутнє — волонтерити до останнього!
💬 «Мене мотивують усмішки людей, яким я допоміг). Щирі слова подяки, щасливі обличчя людей — це все дуже важливо для мене. Також важливим аспектом волонтерства є нові знайомства. Зараз підтримую зв’язок з більшістю людей, яким я допоміг», — розповідає номінант Волонтерської премії.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100048286952953
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Ольга ЛеонтьєваВолонтерОльга ЛеонтьєваВолонтер
Ольга Леонтьєва родом із Запоріжжя, волонтеркою стала у 2014 році, коли розпочалися бойові дії на Донеччині.
💬 «Я розуміла, що треба нам усім об’єднатися і допомагати один одному. Я хороший менеджер і розуміла, що можу ефективно закривати завдання для допомоги переселенцям та військовим», — розповідає волонтерка.
🔴 Ольга розповідає, що після приєднання до волонтерського руху, ти не можеш потім зупинитися. До Ольги розуміння, що вона може бути корисною у створенні розвитку свого міста, прийшло у 2014 році. Тоді вона усвідомила, що важливо вчитися бути відповідальними громадянами.
🔴 Волонтерка має потужний досвід реалізації проєктів у співпраці з владою, поліцією та іншими організаціями, які працюють у напрямку громадської безпеки та соціальної згуртованості. З 2016 року займається партисипаційними проєктами та проєктами, які сприяють згуртуванню й об’єднанню громад.
💬 «Усі успіхи до війни зараз видаються не актуальними. Хоча розумію, що той досвід та соціальний капітал, який було напрацьовано, допомагає зараз допомагати іншим людям», — ділиться Ольга.
🔴 Одним з успішних проєктів волонтерка вважає «Том Сойер FEST». Зі слів Юлії, багато людей кажуть — перше, що вони планують зробити після звільнення Мелітополя, — це «Том Сойер FEST». Для людей цей захід дуже важливий.
💬 «Найскладніше у волонтерській діяльності – вижити. Коли на тебе полюють російські окупанти, дуже страшно і ти не знаєш, що робити, куди тікати й куди ховатися» – Розповідає Ольга про волонтерство в окупації.
🔴 У майбутньому Ольга планує відновити Мелітополь після звільнення та знає, що на нас чекає багато роботи. Проте волонтерка впевнена, що одного разу Мелітополь вже зробили красивим та комфортним для життя, тож зробимо і знову, ще навіть краще!
💬 «Для мене волонтерство — це служіння. І про особисту відповідальність. Коли робиш у розвиток суспільства, це зовсім інші відчуття. Я можу, Я хочу, Я роблю. Я хочу жити у гарній, комфортній Україні», — так Ольга описує свою мотивацію.
https://www.facebook.com/olgaleontevva
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Віолетта СимканичВолонтерВіолетта СимканичВолонтер
Симканич Віолетта — номінантка Волонтерської премії 2022 у категорії «Вразливі верстви населення».
Віолета дипломований лікар, сертифікований психотерапевт і магістр бізнес-адміністрування. Співзасновниця соціального ресторану «Urban Space 500» та засновниця організації студентів і випускників Quantic European Society. Волонтерка володіє 7-ма мовами, пише картини та вже провела свою першу виставку.
Шлях до волонтерства Віолетти почався з 2012 року. Спочатку дівчина присвячувала свій час волонтерству раз на місяць, до 2020 року її діяльність стала щотижневою, а вже у 2022 році — щоденною.
«У чому суть життя? Служити іншим і творити добро», — цитує Віолетта слова Арістотеля, відповідаючи на питання, чому обрала волонтерство.
У 2017 році Віолетта разом зі своєю командою провели ряд тренінгів для цивільних і військових про інформаційну війну, пропаганду та ефективні засоби протидії. Такі знання дуже корисні для суспільства та сприяють покращенню сприйняття інформації та її обробці.
Зараз одним із напрямків діяльності Віолетти є телефонне волонтерство в проєкті «Мій телефонний друг» Української Волонтерської Служби, де надається дружня підтримка людям, що опинились на самоті. Крім того, волонтерка надає адресну допомогу жінкам, пенсіонерам і тваринам. Проводить психологічні, медичні та фармакологічні консультації. Надає речову, продуктову, фізичну і грошову допомогу. І ще одним, не менш важливим напрямом діяльності Віолетти є кар’єрні консультації.
«Для мене успіхом є те, коли життя людини, якій я допомогла, покращилось, коли вона починає знову „жити“ і, коли втілює свої мрії у життя», — поділилась своїми думками Віолетта.
У майбутньому дівчина мріє відкрити свій благодійний фонд чи громадську організацію, бо впевнена, що волонтерство дозволяє зробити життя конкретної людини світлішим і теплішим. Та вже зараз Віолетта працює над власним стартапом у сфері психологічного здоров`я.
«Ніколи не сумнівайтеся, що невелика група вдумливих, відданих громадян, може змінити світ; справді, це єдине, що коли-небудь було», — Віолетта згадує слова Маргарет Мід, вказуючи на важливість допомагати, рухатись та починати покращувати світ з самого себе та свого оточення.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.linkedin.com/mwlite/in/violetta-symkanych
- Дмитро КоваленкоВолонтерДмитро КоваленкоВолонтер
Коваленко Дмитро народився та все життя провів у селі Вороньків Бориспільського району Київської області. За освітою він історик та є членом Молодіжної ради при Київській обласній державній адміністрації.
В 2012 році чоловік побував в Польщі, де волонтерські ініціативи були дуже популярними. Тоді в Україні ця галузь тільки зароджувалась в повноцінному її соціально-правовому обсязі. Повернувшись додому, Дмитро почав шукати волонтерські активності в різних сферах життя.
До початку повномасштабного етапу російсько-української війни чоловік брав активну участь у житті своєї громади. Після 24 лютого він став добровольцем територіальної оборони.
💬 “Згадую завершення мого нічного чергування в адміністративній будівлі 26 лютого, коли о 8-й ранку бабуся-жителька мого рідного села, принесла пакет різнокольорових шкарпеток зі словами “хлопцям передай”. А вже о 9-й я мав змогу спостерігати за великою чергою знайомих та незнайомих мені людей – всі щось несли “для наших на фронті” та проклинали русню.” – поділився з нами кандидат.
Дмитро активно почав займатися допомогою вразливим верствам населення, постраждалим від війни, переселенцям, дітям, військовим. Він працював в селі Ягідне на Чернігівщині, де разом з «Добробатом» допомагав відновлювати знищені росіянами домівки місцевих жителів та паралельно записував свідчення про окупацію в текстовому та відео форматах. Разом з іншими волонтерами він розбирав завали в постраждалих від російської агресії містах Київщини (Ірпінь, Гостомель, Буча…). Чоловік зміг втілити свій давній задум про участь у проекті «Будуємо Україну разом» – в місті Калуш запрацював молодіжний центр з свіжим ремонтом. У складі волонтерської команди благодійного фонду «Мир Майбутньому» доставляв гуманітарні вантажі цивільним жителям деокупованих територій Харківської області (Ізюм, Куп’янськ, Чугуїв…), внутрішньо переміщеним особам (Київ, Полтава, Чорноморськ…). Дмитро продовжує надсилати потребуючим адресну допомогу Новою Поштою, активно допомагає Збройним силам України.
💬 “Було безліч історій… Одна з них дуже кумедно запам’яталася – через нестачу кормів керівництво місцевої птахофабрики погодилося роздати поголів’я птиці місцевим жителям. Я тиждень “волонтерив з ціпами” в усіх селах, що входять до складу нашої громади та розвіз тисячі “живих допомог”…” – згадує кандидат.
В майбутньому Дмитро планує продовжувати свою волонтерську діяльність, а також бажає надалі залишатися добровольцем “будівельних батальйонів”. Сьогодні він шукає різні можливості для надання допомоги постраждалим від війни дітям.
💬 “На даний момент волонтерство для мене є не лише особистісною самореалізацією, а й проявом любові до рідної країни та сміливих співгромадян – разом ми сила, що зламає ворога!” – акцентував Дмитро.
Відео з Захисниками України та коробом снікерсів, що було зняте волонтером під час перших днів звільнення Харківщини від окупантів, стало одним з найпопулярніших у світі – 1 мільйон 300 тисяч вподобайок та 26 мільйонів переглядів.
Активне посилання на відео Дмитра:
https://vm.tiktok.com/ZMFhshmFV (https://vm.tiktok.com/ZMFhshmFV/)/ )
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
- Мар‘яна ЮликВолонтерМар‘яна ЮликВолонтер
Юлик Мар’яна з Тернополя – номінантка Волонтерської премії 2022. Дівчина займається допомогою армії, постраждалим від війни та тваринам.
Мар’яна власниця консалтингової агенції “Oronovska agency”, до війни працювала над створенням Центру захисту жінок, які страждають від домашнього насилля, у січні 2022 отримала всі дозвільні документи на реалізацію, а у березні мала б початись його реконструкція. Зараз у цьому приміщенні знаходиться гуманітарний штаб благодійної організації волонтерки, під назвою “БФ Шелтер Тернопіль”.
Ще з 2014 року дівчина допомагала сім’ям воїнів з АТО, але вважає, що справжній шлях до волонтерства почався з 27 лютого 2022 року. З початку повномасштабного вторгнення, Мар’яна з родиною вирішили залишатися в Україні й допомагати тим, хто цього потребує, особливо, коли побачили шалений наплив людей, що прямували до кордону та яким не було де відпочити й поїсти.
Так, з кінця лютого волонтерка почала безкоштовно надавати прихисток та харчування у їхньому сімейному спортзалі Workouthall, тому що він був ідеальним місцем: роздільні душові кабіни із гарячою водою, персональні шафи для зберігання одягу, тепла постіль, місце де можна було поїсти із комфортом, а головне – знаходитися у безпеці. Одного разу на номер Шелтеру зателефонувала дівчина, яка просила прийняти її батьків, але вони були з собачкою, тому ніхто не хотів їх приймати. Тварини займають особливе місце у серці Мар’яни, тому через 3 години після дзвінка була облаштована ще одна локація, де можна було розташуватись разом із домашніми улюбленцями. Водночас, Мар’яна разом із чоловіком, який створив добровольчий батальйон “Тайфун”, почали активно допомагати хлопцям на передовій.
“Пам’ятаю, як відправили бус із ліками та всім необхідним у перші тижні війни, й хлопці із добробату «Тайфун» їхали під обстрілами та молились не за себе, а за те, щоб довезти все хлопцям”, – згадує Мар’яна.
Завдяки зусиллям волонтерки, прихисток отримали більш ніж 25000 осіб, гуманітарну допомогу – 4000 сімей ВПО, також допомогу отримали й надалі отримують батальйони, бригади та благодійні організації у різних напрямках: Херсон, Харків, Гостомель, Бородянка, Київ та область, Кривий Ріг, Запоріжжя, Вінниця.
“…я б ніколи сама не досягнула такого об’єму у допомозі без своїх хлопців та дівчат. Ніхто із них не відмовив мені, коли звернулась до них за допомогою! Перші 4 місяці ми цілодобово чергували на Шелтері на двох локаціях, подавали їжу, возили гуманітарну допомогу. Саме моя сім’я, хоча вони тепер також моя сім’я, мої руки, ноги, серце та невичерпна енергія. Без них, я б ніколи не впоралась”, – розповідає волонтерка.
На майбутнє Мар’яна має тільки один план – допомагати по максимуму, бо впевнена, що кожен добрий вчинок та крок наближує нашу перемогу. А після перемоги дівчина мріє вимкнути телефон, зупинити всі проєкти та присвятити деякий час на те, щоб стати мамою.
“Я безмежно люблю свою Батьківщину, вважаю її найкращим місцем на Землі й хочу, щоб мої діти росли тільки тут, а для цього нам потрібна цілісна держава й наша беззаперечна перемога”, – впевнена дівчина.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Іван ФілінВолонтерІван ФілінВолонтер
Філін Іван номінований на Волонтерську премію у категоріях “Допомога захисникам”, “Автоволонтерство” та “Адресна допомога”.
Його життя кардинально змінилося у 2014 році: переїзд з рідного Донецька разом з дружиною та дочкою, переїзд до Києва. 2 котів, які і зараз допомагають Івану знаходити сили та підтримку для волонтерства, та робота в ІТ-сфері – Іван живе звичайним життям, роблячи неймовірні речі навколо.
24 лютого 2022 року вся країна прокинулась в новій реальності – ракетні удари по мирних містах, тисячі людей на вокзалах і дорогах, які намагалися виїхати в безпечніші регіони, і тих, хто записувались до лав тероборони та почали допомагати евакуйовувати людей, розвозити гуманітарну допомогу, збирати необхідне для ЗСУ. Серед них був і Іван:
“З 24 лютого 2022 року я допомагав колегам та їх сім’ям переїхати на захід України – знімав житло, зустрічав на вокзалах та відвозив у вже орендоване житло. Це тривало десь 10-12 днів. Троє з моїх колег приєднались до лав ЗСУ…Запитів на допомогу було дуже багато. Я просто почав допомагати – грошима, приймав допомогу від друзів-волонтерів Польщі, почав сам купувати та відправляти. Почав розбиратись з класами захисту касок та бронепластин…” – згадує він.
Тоді він і сфокусувався на допомозі ЗСУ: почалося все з допомоги захисним екіпіруванням для штабу, де служив колега. Зараз же Іван через власну волонтерську ініціативу обробив більш ніж 110 запитів та зібрав сумарно 1 300 000 гривень на допомогу військовим. Чоловік зазначає, що прозорість і відкритість – це не просто слова, а його принципова позиція, тому окремий рахунок, офіційно зареєстрований в реєстрі волонтерів, максимальна швидкість доставки допомоги, перевірені контакти і маршрути та перекази тільки на потреби ЗСУ є ключовими у його волонтерській ініціативі. Наразі Іван працює у сфері допомоги ЗСУ, адресної допомоги тим, кому довіряє, і планує продовжувати свою справу до перемоги і навіть після неї.
“Окрім того, що я хочу жити у вільній країні, волонтерство для мене – це надавати відчуття піклування, що за захисників піклуються не тільки побратими та родина… Бо наші військові варті нашого піклування. Бо вони піклуються про нас 24/7.” – пояснив чоловік.
Іван вірить у свою справу та готовий і надалі спрямовувати свої зусилля, щоб підтримувати військових, які зараз захищають країну на передовій.
- Світлана ТокарВолонтерСвітлана ТокарВолонтер
Світлана Токар — мама двох дітей. Займалася виробами ручної роботи та організацією виставок, а зараз — займається благодійною діяльністю понад 6 років, відкрила власний фонд. Діти Світлани також волонтерять: донька виступає з вогнем на благодійних заходах, а син виготовляє окопні свічки.
💬 «Допомагати іншим я почала після невдалого шлюбу, коли потребувала допомоги, а її ніде не було. Останні 5 років це вже стало ціллю у житті», ділиться Світлана.
🔴 Основні напрями волонтерства — допомога малозабезпеченим людям, багатодітним сімʼям, ВПО, людям з особливими потребами. Також заняття з дітьми. та допомога військовим.
🔴 Головним досягненням волонтерка вважає вдячність людей. Розуміння, що кожен має змогу посприяти та подати руку допомоги.
💬 «Моя мрія — це створити соціальний центр, в якому кожна людина зможе знайти допомогу. Маленькими кроками іду до цієї мети. Зараз ми орендуємо приміщення, яке належить місту. Без світла працюємо вже два роки, але працюємо і допомагаємо», — розповідає волонтерка.
https://www.facebook.com/CF.SYNDYCHOK/
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Олена Дальська-ЛатошевічВолонтерОлена Дальська-ЛатошевічВолонтер
🔴 Олена Дальська-Латошевіч народилась і все життя мешкає в Києві, проте тимчасово живе у Варшаві. Засновницею та керівний партнер PR-агентства PRaxis, а також відповідальна за PR та комунікації в WhitePress Ukraine. Паралельно розвиває спільноту PR RAZOM, яка об’єднує українських PR-фахівців з усього світу. Дівчина також займається менторством, адже особливо зараз, під час війни, вважає за потрібне інвестувати у знання та освіту українців.
💬 «Волонтерство — це коли просто не можеш бути осторонь. На мою думку, інститут волонтерства в Україні зародився ще під час Помаранчевої революції, сформувався на Майдані, а з початком повномасштабної війни росії проти України став соціальною нормою. Особисто для мене волонтерство — це маркер громадянського суспільства, форма мислення, спосіб життя. », – розповідає Олена.
🔴 Наразі волонтерство Олени полягає у зборі донатів та закупівлі всього необхідного для фронту. У перші дні війни волонтерка хаотично робила все підряд — від допомоги у комунікації між представниками уряду Чехії та України для запуску евакуаційних потягів з Ужгорода до Чехії, до інтерв’ю міжнародним медіа, як-от The Guardian, з метою донесення світу важливого меседжу: it is not a conflict, it is a war! Однак дуже швидко дівчина зрозуміла, що потрібно сфокусуватись на чомусь одному, бо інакше з’являвся ризик не довести до результату жодну справу. Тому Олена зосередилась на сфері, у якій має найбільший вплив — почала захищати інформаційний фронт та просувати українські наративи у міжнародних комунікаціях.
🔴 Основні завдання волонтерки — це grass rooting (вплив на різні організації та установи, з метою ізолювання росії — cancel russia), комунікація з медіа для просування українських наративів, виступи на зустрічах міжнародних спільнот PR-фахівців та комунікаційників, з метою знаходження друзів для України та розвінчання міфів російської пропаганди.
🔴 Олена планує й надалі просувати наративи War Communications у професійних спільнотах, оскільки хоче вивести це питання на рівень міжнародного дискурсу. На жаль, зараз у ньому домінують теми психічного здоров’я, різноманітності, пост пандемії тощо.
💬 «Для мене волонтерство — це як дихання. Усім відомо, чому потрібно дихати та що станеться, якщо цього не робити. Ось так і з волонтерством. Гадаю, що найскладніше ще попереду, оскільки наразі на інформаційному полі бою є дуже багато викликів», — ділиться дівчина.
https://www.facebook.com/alena.dalskaya.latosiewicz/
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Сергій ДибоВолонтерСергій ДибоВолонтер
Дибо Сергій Олегович народився в гарному місті Житомир, здобув освіту інженера та зараз працює в компанії Byte.ua.
🔴 Волонтером Сергій став випадково, навіть не розуміючи цього. 26 лютого Сергій подався до військкомату, сповнений патріотизму та бажання захищати нашу з вами країну. Після декількох годин очікування в черзі йому відмовили згідно з законодавством України — батько, у якого на утриманні троє і більше неповнолітніх дітей, звільняється від мобілізації.
💬 «Я здивувався та після декількох діалогів з працівниками військкомату зрозумів ,що в такий спосіб я не зможу бути корисним. Переглядаючи соцмережі, я помітив, що хлопцям з 95-ї потрібні павербанки, ліхтарі та освітлення. Підключивши друзів, почав робити павербанки з того, що є, і завозити хлопцям на блокпости. Так за декілька днів познайомився з великою кількістю добрих людей, які також не могли сидіти склавши руки», — ділиться волонтер.
🔴 За короткий час Сергій вже офіційно волонтерів у благодійному фонді «МаріМаш», де у великих масштабах та гарною працьовитою командою вони підтримували наших захисників — допомагали засобами зв’язку, живленням, освітленням тощо. Зараз команда завершує відновлення та ремонт антени Starlink, яку посікло уламками від ворожих градів.
💬 «Мене змінило перше «Дякую » від людини, якій дійсно потрібна була підтримка у важку годину. Це мотивує мене робити ще більше добрих справ! Чому волонтерство важливе для мене? Це дає можливість впливати та змінювати все, що мене оточує, і дуже гарний приклад для дітей.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100002318311329
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Прохорова КатеринаВолонтерПрохорова КатеринаВолонтер
Катерина Прохорова – психолог, дизайнер та активний волонтер, який надає психологічну підтримку військовим, дітям та постраждалим від війни.
Дівчина народилася в місті Запоріжжя. Навчається на магістра психолога, та має ступінь бакалавра. Вона продовжує жити та працювати в рідному місті, та паралельно працює у відділі кадрів на підприємстві. Також Катерина захоплюється таким художнім напрямом, як петриківський розпис, а ще робить обереги для військових. Вона приймала участь у числених художніх виставках в Україні, та за кордоном – у Празі, Будапешті, Литві, Польщі.
З початку війни в Україні, в 2014 році Катерина вирішила займатись волонтерством. В 2015 році її дідусь пішов до лав захисників держави, з того часу частиною життя стала також допомога військовим. Через 3 роки вона стала депутатом молодіжної міської ради, а в 2022 обійняла посаду секретаря обласної ради трудової молоді. Так, крок за кроком, почалась історія волонтерства Катерини. Допомагати країні, та бути корисною для людей вона мріяла з самого дитинства. А постійним волонтерство стало в 2017 році, коли вона студенткою почала займатись молодіжною політикою.
Наразі Катерина є психологом волонтером у ГО “HeroU”. Ось як вона ділиться своїми враженнями: “Найбільший успіх – це подяка військових за обереги. Це те, що їм надає сили. Успіх – коли через деякий час пишуть , що я допомогла як психолог.” Паралельно продовжується робота з переселенцями та дітьми, які постраждали від війни, та потребують допомоги.
В найближчих планах волонтерки – провести арт-терапію для військових та впо, намалювати два десятки прапорів та зробити пів сотні оберегів. Також пройти курси підвищення кваліфікації для психологів.
Катерина одна з багатьох небайдужих людей, які створюють можливості для себе та для інших, які просто роблять свою справу задля кращого майбутнього, які надихають інших творити добро, та надають відчуття, що в цьому світі є люди, які готові бути твоєю підтримкою, навіть якщо ці люди особисто на знайомі.
“Волонтерсво – це те, що приносить користь людям. Це той фідбек, який хочеш отримувати. Я хочу працювати далі на розвиток самого міста, допомогати тим, хто потребує цього. Я відчуваю себе корисною та знаю що моя праця йде на користь іншим” – каже Катерина.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Ольга ПервачукВолонтерОльга ПервачукВолонтер
Первачук Ольга все своє життя провела в невеличкому та затишному місті Балаклія Харківської області. Вищу освіту вона здобула на історичному факультеті Харківського Національного університету ім. В. Н. Каразіна. Останнім часом працювала адміністратором в кафе. Ольга щаслива мама двох дітей.
За місяць до війни жінка передбачала щось неладне. Вона дуже переживала, постійно розмовляла з батьками на цю тему. Вони запевняли її, що все буде добре. 23 лютого пізно ввечері Ольга поверталася додому. З голови не виходили думки про початок повномасштабного вторгнення. О четвертій ранку родину розбудив сусід, бо в сусідньому Чугуєві росіяни вже почали бомбардування міста.
Невдовзі з магазинів зникло все, Ольга з чоловіком їздили в інше селище, шукаючи необхідний всім хліб. Постійно було чутно звуки вибухів, Балаклію майже окупували росіяни. Вони змушували в’язати на машини білі шматки тканини, це був «дозвіл» на переміщення містом. Коли Ольга та її чоловік знайшли хліб, то одразу вирішили роздати його людям. Тоді жінка зрозуміла, що вона хоче допомагати людям.
Виїхавши на підконтрольну Україні територію, Ольга разом з чоловіком знайшли склад, створили команду та почали допомагати людям, які залишились в місті. Через втрату роботи, вона весь час приділяла волонтерству. Спочатку вони надавали людям продукти, потім ліки.
«Було дуже складно, але я розуміла що там людям дуже важко, якщо я їм не допоможу, то буду відчувати себе винуватою…», — розповіла номінантка.
На початку травня Балаклію повністю закрили на в’їзд, але Ольга все одно шукала шляхи для того, щоб передавати необхідне людям. Як тільки рідне місто було звільнено, родина одразу повернулася додому, вони відкрили склад та продовжували надавати гуманітарну допомогу.
💬 «Дуже багато людей приходять зараз і дякують, кажуть про те, що ми під час окупації їм допомогли. Одна жінка підійшла у чорній хустці обійняла мене, у сльозах сказала, що я допомогла продовжити життя її чоловіка на 4 місяці. Тоді я теж заплакала…я зрозуміла, що робота наша не була марною, ми змогли допомогти багатьом людям!» — поділилася жінка.
Багато волонтерських організацій знає Ольгу та її чоловіка, зокрема: лікарі без кордонів (всесвітня організація), dolonky_ua, територіальний підрозділ Т2 Київ, ГО «Мішок» та багато інших. Ольга також допомагає військовим всім необхідним, бо їм з початком нічних морозів стало набагато складніше.
«Успіх наш у тому, що ми постійно працюємо заради допомоги іншим. Знаходимось в Балаклії щодня, допомагаємо тут, після обіду їдемо в села. Ми шукаємо людей, дізнаємось там ситуацію, вивчаємо райони та важкодоступні місця — ми там душею і тілом. Головний план — не зупинятись!» — запевняє номінантка.
Для Ольги волонтерство є покликом її душі, серця. Для неї допомога людям — це її шлях та ціле життя. Майже кожен день вона проводить серед інших волонтерів, приходить додому втомлена, але щаслива.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/profile.php?id=100028687328902
- Дар‘я Демчук МаригінаВолонтерДар‘я Демчук МаригінаВолонтер
Дар’я Демчук Маригіна номінована на Волонтерську Премію у номінаціях «Діти», «Допомога військовим», «Допомога переселенцям».
Жінка — заступниця директора школи, викладає географію. Крім викладання, є головою скаутського формування «Епіцентр» та членкинею Національної організації скаутів України.
Історія волонтерства Дар’ї тісно переплетена зі скаутським кредо «Робимо світ кращим». Вона намагається власним прикладом доводити, що це не просто слова, а те, чому варто присвятити життя, не залишаючись осторонь.
«Хто як не ми? Якщо кожен буде вносити свою частку в покращення світу, то тільки тоді наш свій зміниться на краще. Волонтерство — це один зі шляхів змінювати світ», — зазначає жінка
До початку повномасштабної війни Дар’я активно допомагала притулкам для бездомних тварин, а також допомагала необхідним своїм знайомим, які брали участь в АТО. Після 24 лютого вона остаточно зайняла волонтерський фронт і працює зараз задля наближення перемоги України. Серед справ, які робить Дар’я — допомога покинутим тваринам під час війни, військовим ЗСУ, а також людям, які постраждали внаслідок війни й були змушені залишити свій дім. Крім того, школа Дар’ї перетворилась на цілодобовий цех з виготовлення енергетичних батончиків, сухих борщів, окопних свічок та маскувальних сіток. Жінка радіє, що може підтримати своїх учнів і учениць у волонтерстві. Саме таке об’єднання з величезною кількістю однодумців та однодумиць надає їй сил і мотивації продовжувати свою справу:
«Здається, що немає нічого неможливого. виявляється, що завжди знайдуться знайомі знайомих, які готові віддати останню футболку для плетіння сітки, знайти родичів, що працюють в аптеці, людей, що готові привезти машину з Литви»
В майбутньому Дар’я мріє зустрітися з військовими з підрозділів, яким зараз допомагає. Хоче спільно відсвяткувати перемогу, а також дочекатися брата з фронту. Заради цього готова працювати й надалі, об’єднуючи навколо себе людей та мотивуючи учнів та учениць так само не бути байдужими й робити цей світ кращим.
- Культенко АртемВолонтерКультенко АртемВолонтер
Культенко Артем Анатолійович – приватний підприємець з Черкасс, ресторатор. Волонтер з 2019 року, здійснює допомогу населенню через інформаційне сповіщення, а також задіяний в забезпеченні ЗСУ автомобілями та необхідним харчуванням. Допомагає дітям та постраждалим від війни, ВПО.
Артем має сина, якого виховує самостійно. Це спонукало його, щоб здійснювати допомогу дітям сиротам та пенсіонерам інвалідам. До початку повномасштабної війни це було пріорітетним напрямом його діяльності. За словами волонтера, каталізатором до такого роду заняття було розірвання шлюбу, та взяття на себе всіх функцій з забезпечення та виховання сина.
З 24 лютого Артем взяв на себе обов’язок на волонтерських засадах по інформуванню населення про повітряні тривоги та безпекову ситуацію в громаді. Спочатку сирени не працювали, а потім іх майже не було чутно в селах, які отримували сповіщення, тому коммунікація відбувалась в вайбер чатах. В ОТГ Червонослобідської громади входить 4 села на передмісті Черкас. Завдяки цьому своєчасну інформацію про повітряні тривоги та безпекові обставини отримують більше ніж 6000 людей. Інформування вібдувається якісно, 24/7 до сьогодні.
“Більшість з тих людей орієнтується на наші сповіщення, і я чітко усвідомлюю що їх безпека частково залежить від мене. Тому це надважливо для мене” – каже Артем.
Волонтер співпрацює з багатьма фондами, основний з яких – це “Трембіта” в місті Черкаси. Також спільними зусиллями було відправлено для допомоги ЗСУ військові автомобілі та безліч продуктів харчування.
Рішучий настрій та віра в перемогу допомагає та надає сил йти до кінця. “Плани на майбутнє це перемога і робити для цього від себе все можливе і неможливе.” -впевнено каже Артем.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Белюга ОлександрВолонтерБелюга ОлександрВолонтер
Олександр народився у місті Рибниця, має 5 освіт.Окрім того, має власний бренд, який називається «Beluga». До волонтерства чоловіка спонукало виховання та бажання допомогти тим, хто опинився в біді. Тож допомагати він почав з перших днів.
💬 «Ми почали привозити на фронт їжу, амуніцію, речі. Слова вдячності людей, яким ми надавали допомогу, для мене мають велике значення. Ми продовжуємо робити добрі справи, які нас мотивують та дають емоційний заряд», — говорить волонтер.
🔴 Олександра з дитинства вчили допомагати дорослим, бабусям, дідусям — переходити дорогу та нести важкі сумки. Протягом свого життя чоловік робить добрі справи, відповідає та реагує на прохання людей.
🔴 Основна волонтерська діяльність Олександра — це допомога ВПО, людям, які перебувають у прифронтових територіях (допомога продуктами харчування, ліками, засобами особистої гігієни тощо). Для Збройних сил України — теж саме і, за можливості, допомога технічними засобами: починаючи від тактичних аптечок і до автомобілів та сучасного обладнання.
🔴 Найважчим для чоловіка було знайти команду відважних волонтерів Тих, що погоджувалися їздити у населенні пункти, де відбуваються обстріли, працювати з першого дня війни без вихідних та спати по 4 години на добу. Але, на щастя, така команда є і вони продовжують безупинно допомагати людям, які опинилися в біді.
💬 «Найважливішим моїм успіхом є щирі посмішки людей та їх емоції, коли я надаю їм допомогу», — розповідає чоловік.
🔴 Плани на майбутнє — не зупинятися на досягнутому. Продовжувати надавати допомогу людям, в різних населених пунктах Запорізької області, та, за можливості, реагувати та допомагати в інших областях, зокрема Донецькій, Дніпропетровській й Херсонській.
💬 «Для мене волонтерство — це невіддільна частина життя. Я звик допомагати з дитинства», — ділиться Олександр.
https://www.facebook.com/beluga.aleksandr
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Світлана ЗеленковськаВолонтерСвітлана ЗеленковськаВолонтер
Зеленковська (Стражевська) Світлана Миколаївна – педагог, викладач української мови та літератури, а також англійської мови. Номінується в категорії, допомога дітям, військовим, а також особам, які опинились в складному становищі, та знаходяться в статусі обвинувачуваних, або засуджених до виправних робот, та обмеження волі.
Світлана родом з Рівенської области, селище Зарічне. Вона продовжує працювати викладачем, а також видає збірки, статті про власне бачення щодо тверезого способу життя, підтримки та допомогу підліткам. У неї двоє дітей – 22 та 17 років. Опікується сім’єю, яка встратила маму, та знаходилась в складному становищі.
Істория волонтерства почалась ще з дитинства. Це й вирішило напрямок діяльності на протязі багатьох років життя, це стало вже не тільки роботою, а покликанням та справою усього життя. Світлана проводила багато занять як з підлітками, так і з дорослими, роз’яснюючи та даючи цінну інформацію щодо простих кроків, як не здаватися, та жити далі, що б не траплялося в житті.
Розповідь самої Світлани: “Один з прикладів на сьогодення:
У повсякденному житті опікуюся однією сім’єю з дітьми.Вони всі є моїми вихованцями(учнями).Мама дітей померла від зловживання алкоголем,а тато теж залежний від цієї недуги.Але у ході моєї співпраці з дітьми вдалося відвернути їх від такого негативного становища.Тобто один із братів одружений,має власних діток;другий-здобув професію,а середній-навчається та здобуває робітничу професію.Їхня сестричка дуже добре вчиться у школі,є високі результати як у навчанні,так і в громадсько-освітньому житті навчального закладу.І дуже щемливо,емоційно,позитивно в такі моменти бачити,що такі особистості з твоєю допомогою,підтримкою обирають шлях праведний.Багато людей,з якими працювала раніше телефонують,спілкуються,діляться гарними новинами,що у них все добре,працюють, живуть,займаються улюбленою справою.І від того радію сама,що змогла чимось допомогти,зарадити,підтримати цих людей у складний період їхнього життя.І дякую Богу,що дає сил,мудрості,терпіння та направляє на такий шлях де потрібно працювати,взаємодіяти,підтримувати різні категорії людей.Оце і є найбільше досягнення у будь -якій діяльності,на мою думку.”
Зараз волонтерка планує продовжувати свою діяльність. “До нашої перемоги планів крім, як боротися, робити свою справу, допомагати всім чим тільки можу задля Перемоги не маю.” – каже Світлана.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Юлія СоловйоваВолонтерЮлія СоловйоваВолонтер
Юлія Соловйова народилася в місті Нова Каховка. В 18 років дівчина переїхала до Києва. Вона вступила на правничий факультет, одночасно працювала помічником керівника в юридичної компанії.
Здобув вищу освіту, Юлія почала працювати у сфері бізнес-консалтингу, а саме вибудовою операційної діяльності компанії.
Війна змусила Юлію згадати свій минулий досвід волонтерства. Вона часто їздила до дитячих будинків, притулків для тварин та людей похилого віку, була дотичною до організації масштабного фестивалю для дітей, що побороли онкологічні захворювання. Тож дівчина вирішила організувати свій власний волонтерський проєкт.
«Волонтерство — це стан душі, воно зі мною було, є і буде все життя.» — розказала нам номінантка.
Юлія займається безкоштовною правовою допомогою українцям та українкам з питань, які є актуальними під час війни. Наразі вона є співзасновницею та керівницею проєкту «ЮрШтаб». Юлія взяла на себе ряд функцій: координацію та підбір волонтерів. PR (спільно з колегою) комунікацій, ведення соцмереж, консультування в боті (з тих питань, де маю достатньо компетенції), пошук партнерів, комунікацію з ними та ведення проєктів. «ЮрШтаб» запустив окремий напрямок консультування українців, які перебувають у Великій Британії. Волонтери організації є експертами на платформі Дія Бізнес.
«Своїми успіхами я вважаю наявність постійної команди волонтерів, що налічує 50 людей із різних сфер: юриспруденція, ІТ, PR. Разом ми майже 8 місяців працюємо абсолютно безкоштовно (не збираємо донати, не маємо фінансування).На даний час надали понад 15000 консультацій.» — поділилася Юлія.
Сьогодні Юлія активно працює заради перемоги та майбутнього України. «ЮрШтаб» має ряд планів: розширити кількість джерел, завдяки яким можна отримати консультацію юристів, розробити бот у Вайбері та додати можливість поставити питання на сайті, долучити юристів із Польщі для надання безкоштовних консультацій, залучити хоча б мінімальне фінансування на розвиток проєкту, розпочати співпрацю з юридичних питань з організаціями, які займаються відбудовою міст.
«Я дуже люблю людей, люблю віддавати та не чекаю чогось назад. Для мене волонтерство — частина життя, можливість відчувати себе живою та корисною».
- Дмитро НовокрестовВолонтерДмитро НовокрестовВолонтер
Дмитро Новокрестов — номінант Волонтерської премії 2022.
Дмитро навчається у Київському Університеті Культури на 4 курсі, де вивчає менеджмент, організаторську справу, розвиває власну креативність та планує стати успішним івент-менеджером. За 6 років навчання в школі організаторів дозвілля «Забава» отримав диплом з відзнакою. Ще з того періоду Дмитро відчув тягу до волонтерства: «десь там і почало зароджуватися моє волонтерство».
Розпочав свою волонтерську діяльність у 2014 році, хоч це давалося не одразу. За покликом душі Дмитро хотів допомагати людям, але в його місті волонтерство не було достатньо розвинене, тож доводилося їздити в інші міста, щоб реалізувати бажання бути корисним. Юнак прагнув до постійного волонтерства в одній організації й нарешті у 2015 році хлопець став волонтером в МЦС ГО «Позитивний Павлоград». В цій організації понад 5 років вів декілька напрямків, такі як кіноклуб, вечір настільних ігор, фандрейзив, а також представляв організацію на різних рівнях. У 2020 році долучився до Товариства Червоного Хреста України та став волонтером Павлоградської міської організації, де 1,5 року був єдиним волонтером. Дмитро впроваджував проєкт та представляв інтереси організації.
З березня 2022 року Дмитро є волонтером в БО БФ «Українська Освітня Фундація», спільно з організацією реалізував 8 зборів. Також був грантером УВС, сам написав проєкт та провів 2 хвилі проєкту з надання ліків для підтримки діяльності організму в людей, які не мають щитоподібної залози. Завдяки цьому проєкту понад 200 людей отримали життєво необхідні ліки. «Ця тема стала близькою через потребу в ліках для близької мені людини, а потім публікацій з пошуками ліків стало більше, і все більше знайомих облич я почав бачити серед тих, кому потрібна допомога» — говорить хлопець. Вдалося допомогти волонтерському хабу в Дніпрі, який опікується евакуйованими з Маріуполя, відправити певну кількість ліків в Херсон.
За період свого волонтерства Дмитро працював з молоддю та дітьми, з людьми золотого віку, молоддю з інвалідністю, пошуком та наданням гуманітарної допомоги, надання специфічних ліків. Постійно розвивався сам та допомагав розвиватися організаціям, вивчав питання логістики та податків, щоб ефективніше працювати для допомоги потребуючим в цей нелегкий для всієї України час.
«Волонтерство — це моя форма вдячності за життя, яке живу. Це спосіб, який допоможе вірити в добро та творити добро. Це мій стиль життя, це невіддільна частина мене. Це певний профіль в якому я все на високому рівні, тому важко буде жити без волонтерства і допомоги людям».
Найближчим часом Дмитро планує поновити волонтерство в Товаристві Червоного Хреста в Україні та продовжувати допомагати в БФ «Українська Освітня Фундація», щоб допомогти та надати підтримку якнайбільшій кількості людей.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру»
- Єва ЛисикВолонтерЄва ЛисикВолонтер
Лисик Єва Володимирівна — номінантка Волонтерської премії 2022. Єва допомагає дітям, постраждалим від війни й переселенцям.
Єва цієї весни закінчила 9-й клас у Кривому Розі, але мала покинути рідне місто через загрозу на ЗАЕС. Зараз дівчина здобуває освіту у прикордонному місті Перемишля (Польша).
Шлях до волонтерства Єва почала з наступного дня після перетину кордону у березні 2022 року. Спочатку дівчина пішла просто за компанію, бо хотіла абстрагуватись від проблем, але навіть не здогадувалась, що знайде у волонтерстві себе і нову родину.
Єва приєдналась до волонтерів у пункті для біженців. Вона зустрічає людей, координує їх і надає моральну допомогу. Своїм найголовнішим завданням Єва вважає здатність прибирати стрес у людей, яким вона допомагала. А влітку дівчина вирішила допомогти ще більшій кількості людей та стала менторкою в організації, яка безкоштовно вчить дітей та молодь англійської. Основним завданням Єви є модерація діалогу учнів з викладачами, ведення звітів і консультація інших волонтерів.
“Відчуття, коли тобі вдячні – просто неймовірні. Я знайшла свій фронт у цій війні”, – розповідає волонтерка.
Головними успіхами Єва вважає змогу почати волонтерити в іншій країні с з наступного дня по перетині кордону, а також допомогу у створенні комфортних умов для проживання 3000+ осіб, які перебували у пункті для біженців. Дівчина присвятила волонтерству у прихистку вже більше 200 робочих годин. Звітувала про 45 годин, присвячених навчанню англійської мові й вела 7 підменторних викладачів англійської впродовж участі у проєкті. Завдяки волонтерству Єва змогла вивчити польську мову на рівні, достатньому для навчання у ліцеї та змогла перебороти страх публічності, взявши участь у п’яти інтерв’ю, які допомагають подальшому приверненню уваги до проблеми війни в Україні.
У майбутньому Єва хоче стати послом європейської молоді та отримати диплом про польську освіту, щоб надалі показувати світу, що українці – дуже талановита нація.
“Волонтерство – це зв’язок з українцями”, – впевнена Єва.
https://www.instagram.com/p/CcqO3c9tXJD/?igshid=MDJmNzVkMjY=
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру»
- Тетяна КущукВолонтерТетяна КущукВолонтер
Кущук Тетяна Вікторівна – номінантка Волонтерської премії 2022. Тетяна допомагає дітям, вразливим верствам населення, армії, постраждалим від війни, надає психологічну підтримку та займається розвитком культури України.
Тетяна з дитинства мріяла стати журналістом, але вступила в Київський інститут культури й здобула освіту бібліотекара-бібліографа. У 1991 році й досі Тетяна працює у бібліотечній сфері м. Бердичева, спочатку провідним методистом, а потім заступником директора по роботі з молоддю. У 2009 році мрія стати журналісткою збулася, бо жінка стала програмним директором FM радіо “LIVE” і авторкою власних програм.
Тетяна керівниця молодіжно-волонтерського центру “М-Формація”. Випускниця Академії культурного лідера. Тренерка, ініціаторка культурних та соціальних проєктів в громаді, проєктна менеджерка. На рахунку жінки до 30 виграних грантових проєктів на суму до 3 мільйонів для розвитку громади.
Шлях до волонтерства Тетяна почала давно. З раннього дитинства жінка проявляла свою любов до держави та бажання допомагати тим, хто цього потребував найбільше. У 3-му класі Тетяна поїхала до табору відпочинку у Болгарії, де були чудові умови, але їй так хотілося в Україну, що разом із друзями вирішила полями вирушити додому. Їх впіймали через кілька годин у кукурудзяному полі. А у 4-му класі Тетяна вирішила нагодувати собак, але вдома продукти брати не захотіла і вирішила поцупити їх разом із друзями з магазину. Вони потайки виносили з собою батони й молоко – собаки були задоволені. Насправді продавці знали дітей та їх батьків і бачили “злочин”, тому ввечері Тетяниним бабусі з дідусем тихенько передали “рахунок”.
У 2015 році жінка організувала дитячий клуб “ДоброНосики”, який свого часу отримав нагороду від національного конкурсу “Благодійна Україна”. В тому ж році налагодила роботу системи з ВПО та людьми з інвалідністю на базі Публічної бібліотеки. Через рік написала декілька проєктів для роботи з мамами загиблих в АТО й родинами військових. У 2016 було ініційовано відкрити молодіжний центр “М-Формація”, який потрапив в топ-10 подібних центрів України. З 2017 Тетяна очолила бібліотечну систему громади, а з 2018 року стала волонтеркою в ГО “Спілка учасників бойових дій АТО Бердичева та Бердичівського району”.
“Волонтерство перетворилося на мої хліб, воду та повітря… Ними й залишаться. Навіть після нашої перемоги. То вже буде інший етап та інші завдання. Але ми будемо йти до кінця”, – розповідає Тетяна.
З першого дня війни Тетяна присвячувала весь вільний час волонтерству. Спочатку жінка повернулась на радійний пост волонтеркою, щоб підтримувати мешканців громади через слово та емоції. Своєю основною місією волонтерка вважає допомогу ЗСУ, родинам військових, соціальні послуги для різних категорій, покращення якості життя літніх людей, допомогу підліткам, волонтерство серед молоді, соціалізацію ВПО в життя громади, роботу з людьми з інвалідністю, співпрацю з Міжнародною організацією Червоного Хреста, Карітасом, військовими капеланами, гуманітарну допомогу мешканцям деокупованих територій, створення шелтера для переселенців. Тетяна із командою збирає гуманітарну допомогу, знаходить та купує амуніцію для захисників та захисниць, плете маскувальні сітки, кікімори, передає допомогу у шпиталі, виготовлює окопні свічки та цигарки. Крім того, займається забезпеченням ліками, продуктами харчування, засобами гігієни та регулярно проводить міські благодійні ярмарки зі збору коштів на потреби ЗСУ.
Найбільшим успіхом у своїй діяльності Тетяна вважає те, що багато людей, яким волонтерка надала допомогу, надихнулись та виявили бажання приєднатися до добрих справ і зараз активно беруть участь у допомозі тим, хто цього потребує.
У майбутньому Тетяна мріє на повну запустити соціальне підприємство, вона вже пройшли навчання з командою і визначилася з напрямками. Також, волонтерка мріє мати свій бус для доставлення допомоги військовим та мешканцям звільнених територій. А найближчим часом планує з однодумцями створити свою ГО.
“Бути корисною для людей, робити щось хороше й потрібне для інших, ставити перед собою завдання допомогти військовим, переселенцям, людям з інвалідністю тощо і досягати бажаного результату – то моє. Щось для себе – нецікаво й порожньо. Присвячувати себе тим, хто потребує допомоги, турботи, підтримки – значить відчувати себе цілісною й такою, якою маю бути”, – впевнена Тетяна.
https://www.facebook.com/TetianaFM
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Ігор КолтовськийВолонтерІгор КолтовськийВолонтер
Ігор Колтовський – номінант Волонтерської премії 2022 у категорії Вразливі верстви населення.
Ігор актор, режисер, викладач та коуч.
Ігор закінчив Дніпропетровське державне театральне училище
та Київський національний університет театру, кіно і телебачення їм. І. К. Карпенка-Карого, після чого працював в театрах Львова та Києва. З 2003 року працює художнім керівником київського Театру – студії “Саквояж”.
Ігор має трьох дітей, розлучений, а його батьки знаходяться в окупації в м. Краснодон, Луганської області.
Стати на стежину волонтерства чоловіка змусила війна. Він розумів, що потрібно щось робити корисне задля нашої країни. «Я і раніше допомагав людям. Для мене це природньо»- говорить Ігор,
але приєднатися саме до волонтерського руху змусила війна. Волонтерство, на думку чоловіка це гарний спосіб системної допомоги людям. Ігор займається волонтерською діяльністю з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Волонтер проєкту «Мій телефонний друг» від Української Волонтерської Служби, він підтримує в телефонному форматі людей, які цього потребують. І хоча проєкт вимагає тільки моральної підтримки людей та Ігор допомагає ще й при потребі матеріально, так, наприклад, він знайшов та відправив необхідні ліки для свого підопічного з проєкту в окуповану територію та, поєднуючи волонтерство з роботою, намагається допомагати фінансово нашим бійцям ЗСУ.
«Ми живемо в час, коли людина все більше занурюється в самотність. Технології “пожирають” живе людське спілкування, тепло та щирість відносин. Війна просто вбиває все живе». Тому, коли між людьми виникає контакт, живе спілкування, щира цікавість одне одним, турбота, бажання допомогти або просто поцікавитися “як ти?” чи внутрішня необхідність набрати людину й підтримати під час бомбування, допомогти з ліками, тощо – це все в сьогоднішньому світі як диво» – ділиться думками Ігор.
Стосовно майбутнього та побудови планів, то «В мене немає планів на майбутнє. Війна навчила жити сьогодні»-говорить Ігор, хоча впевнений, що по завершенню війни продовжить займатися волонтерством і надалі. Планів немає, але є одне найбільше бажання – якнайшвидша Перемога України. І задля здійснення цього бажання мільйонів українців Ігор намагається робити все, що в його силах.
«Волонтество важливе для мене, бо волонтерство допомагає зберегти в собі людину».
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Тетяна МихайлишинаВолонтерТетяна МихайлишинаВолонтер
Михайлишин Тетяна родом з Івано-Франківщини. Студентка-магістрантка НаУ”ОА” спеціальності «Релігієзнавство»- вчиться, волонтерить, досліджує обрядовість бойків Українських Карпат.
💬 «До волонтерства мене спонукало бажання бути корисною та спрямовувати злість на користь», — ділиться Тетяна.
🔴 З березня 2022 року волонтерство для дівчини стало постійною діяльністю. Головними успіхами волонтерка вважає опрацювання запитів на потребу допомоги стареньким, уточнення інформації та передачу запитів для виконання місцевим волонтерам. Окрім того, пошук офлайн-волонтерів для допомоги літнім людям. Також, дівчина Тетяна займається популяризацією волонтерства й проведенням акцій у своєму селищі.
Тетяна щодня закриває найбільше запитів напряму допомоги стареньким на гарячій лінії Української Волонтерської Служби. За 3 місяці волонтерства вона опрацювала понад 160 запитів на допомогу і продовжує активно волонтерити кожного дня, бо щиро любить цю справу.
💬 «Найбільший успіх — це велика кількість щасливих Ба та Ді на харківському напрямку. Старенькі завдяки волонтерам відчувають себе потрібними. Особливо, коли вони телефонують та розповідаю, що місцеві волонтери їм доставили. І дякують за надану допомогу та те, що їх не оминули увагою», — розповідає Тетяна.
🔴 Окрім того, волонтерка згадує про те, як літні люди радіють солодощам в пакунках. Одна бабуся, за словами Тетяни, розплакалася, коли побачила в пакунку печиво. Це надзвичайно цінно, здавалося б, такою незначною річчю принести радість Ба.
💬 «Волонтерство дає змогу наблизитися до перемоги та подарувати радість й надію, тим хто її майже втратив», — наостанок ділиться Тетяна.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100013054052241
https://www.instagram.com/_tetyanka_m__071417/?hl=uk
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Анна ЛаврикВолонтерАнна ЛаврикВолонтер
Лаврик Анна Олексіївна — номінантка Волонтерської премії 2022 у категорії «Допомога Армії».
Лаврик Анна – економіст з міста Могилів-Подільський. Мати трьох дітей, яких виховувала сама, та вже двічі бабуся.
“Життя нелегке, але я сильна”, – говорить Анна, згадуючи пройдений шлях.
Жінка давно зрозуміла, що волонтерство є її покликанням, бо вона любить допомагати. Анна по життю завжди була сама, звикаючи до самостійності та незалежності, але саме завдяки допомозі ближнім позбавилась відчуття самотності. У 2014 році жінка почала поступово займатись волонтерством, а вже у 2016 році ця діяльність стала невід’ємною частиною її життя.
“Волонтерство – це і є я, це те, чим дихаю і те, що в серці є”, – розповідає про свою діяльність Анна.
З моменту повномасштабного вторгнення Анна не змогла бути осторонь та почала передавати закрутки та речі нашим захисниками. Власноруч плела маскувальні сітки та передавала їх на фронт. Потім збирала гуманітарну допомогу і відвозила її зі своїм військовим волонтерським екіпажем на передову в гарячі точки. Там волонтерка на собі відчула як це, коли над головою літають снаряди. Найголовнішим напрямком волонтерської діяльності Анни стала допомога українській армії, тому що жінка хвилюється за кожного захисника, як за свою дитину, вірить в кожного з них, та щиро чекає повернення наших воїнів живими і неушкодженими.
Завдяки Анні, багато воїнів забезпечені усім необхідним, починаючи харчовими продуктами, закінчуючи повністю укомплектованим автомобілем. Частіше за все волонтерка передає на фронт рації, одяг, взуття, генератори, телефони, лопати, окопні свічки, газові балони з плитами для приготування їжі, ліки, матраци, біноклі та багато іншого.
У майбутньому Анна не збирається зупинятися у своїй волонтерській діяльності, та буде й надалі допомагати нашим бійцям, прискорюючи спільну перемогу над ворогом.
“Ми не шукаємо легких шляхів. Сильні люди складнощів не відчувають”, – резюмує волонтерка.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://m.facebook.com/100013602737745
- Євгенія РудницькаВолонтерЄвгенія РудницькаВолонтер
Євгенії зараз 75 років, вона педагог із 36-річним стажем, усе життя виховувала дітей.
💬 «У момент кризи на початку нульових, діти в інтернатах дуже мерзли. Почала у вільний час плести шкарпетки, передавати смаколики, підтримувати їх. Кожен з нас здатний подарувати тепло іншому. У кожній шкарпетці діти завжди знаходили цукерки й записки від мене, які їм читав хтось із дорослих. Завжди розчулювалися, коли це бачила», — так розпочався волонтерський шлях Євгенії, близько 20 років тому.
🔴 зараз волонтерка допомагає одразу в декількох напрямках — плете шкарпетки для дітей та захисників, бере участь в екологічних ініціативах, у церкві щотижня готує їжу для переселенців і людей, що потрапили в скруту. Також жінка допомагаю збирати кошти на евакуацію із гарячих точок й вже 9 місяців плете маскувальні сітки для ЗСУ.
💬 «Сотні ніг зігріті моїми шкарпетками. Щодня я плету одну-дві шкарпетки протягом багатьох років. Вдячність наших захисників за сітки й шкарпетки — це нагорода», — розповідає про свої успіхи Євгенія.
🔴 Найскладнішим у волонтерстві для номінантки є відсутність матеріалів і коштів. Коли немає ниток для плетіння — розпускає теплі светри, береже екологію, використовує розумно та економно всі ресурси. Така ж проблема і з плетенням маскувальних сіток — відсутність сітки-основи й матеріалів для плетіння, коштів. Тоді жінка та інші волонтерки й волонтерки домовляють із гуманітарним штабом про браковані речі, які можна використати для сіток.
💬 Про волонтерство Євгенія розповідає: «Це натхнення, місія, служіння людям, Україні й Богові. Це людяність — одна з головних ознак людини. Важливо не шкодувати себе, а бути потрібною Батьківщині. Волонтерство — це також товариство небайдужих людей. Неймовірно цінний ресурс однодумців, взаємопідтримка і тепло, яке не купиш за жодні гроші».
__________________________
Волонтерська премія була заснована у 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Олена ЖукВолонтерОлена ЖукВолонтер
Олена за освітою я фахівець з туризму, під час навчання познайомилась і зі своїм чоловіком Романом. Будучи студентами вони разом представляли Закарпатський край та його заклади гостинності на Міжнародних виставках у столиці, допомагали у розробці туристичного продукту «Туристичний рафтинг».
💬 «Не впевнена, що стати волонтером можна змусити. Це швидше якийсь внутрішній голос, поклик серця, чи то душі. Ти просто бачиш щось, що потрібно змінити або десь, де потрібна допомогти. Розумієш, що це у твоїх силах і не можеш просто байдуже пройти повз» — говорить Олена..
🔴 У 2018-му Олена з чоловіком заснували соціально-екологічний стартап POVNA BANKA — готували варення з дикорослих карпатських ягід, які збирали для нас справжні «карпатські ведмеді».
Активно Олена почала волонтерити у 2020 році з появою власної екологічної ініціативи CHYSTO.DE!? — www.instagram.com/chysto.de.
🔴 Після смерті чоловіка, який загинув, рятуючи поранених побратимів, волонтерці довелось обирати, яку саме справу продовжувати — POVNA BANKA або ж CHYSTO.DE! Тоді дівчина прийняла для себе внутрішнє рішення, що люди в змозі подбати про себе більше, ніж беззахисна природа, яку кривдили вже кілька десятиліть.
💬 «Я оглянулась назад і зрозуміла, що ми з Романом та екородиною зробили надто багато, щоб зараз здатися. Впевнена, що і Він підтримує саме це моє рішення, бо відчуваю надзвичайно потужну підтримку з Неба, команди однодумців, без яких не впоралась би та величезної екородини з усіх куточків України. Тому наразі це екологічний напрямок», — говорить Олена.
💬 «Я чітко розумію, що мені вдається власним прикладом змінювати людей довкола, ділитись з ними своєю любов‘ю до довкілля, обмінюватись досвідом з більш досвідченими та об‘єднувати зусилля на спільне благо нашої країни та нових поколінь українців».
https://www.facebook.com/zhleno4ka
__________________________
Волонтерська премія була заснована у 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Людмила ВрачинськаВолонтерЛюдмила ВрачинськаВолонтер
Врачинська Людмила, номінант Волонтерської премії 2022 у категорії Вразливі верстви населення, Армія, Медицина.
Людмила народилася і прожила все життя в м.Умань. Закінчила Уманське медучилище і працювала спочатку в міській лікарні, потім в дитячій лікарні. За вислугою років вийшла на пенсію. Має доньку, сина та двох онуків, вдова.
З самого початку війни Людмила почала шукати в інтернеті де може бути корисною як медсестра. Волонтерська історія Людмили почалася 26 лютого з приготування їжі для учасників місцевої тероборони. Але жінка відчувала, що може приносити більше користі, незважаючи на свій вік. Тож після пошуків та прохань їй поручили розселення внутрішньо переміщених осіб. Вона збирала для них речі та продукти, супроводжувала до кордону матерів з дітьми.
«Допомагати — це мій вибір: як в моїй роботі, як медичної сестри, так і з початку повномасштабної війни як волонтера. Якщо з 2014 року я носила консервації, харчові продукти, засоби гігієни в інші волонтерські центри, то зараз мені стало цього недостатньо. Я відчула, що з мене буде більше користі, якщо я буду займатись справами. Я хочу миру, хочу перемоги та роблю для цього все, що можу. Якби я була чоловіком, або жінкою молодшого віку, я вже давно була б в ТРО, по меншій мірі», — ділиться думками Людмила — «Так, з часом, я впевнила свою команду, що хоч я і „грендмазе“, але користь від мене є».
Надалі Людмила займалася в більшості питаннями медичної сфери. Тож жінка весь час намагалася допомагати в єдиному в місті медичному кабінеті — пакувала звичайні, тактичні та перев’язувальні аптечки для ЗСУ, формувала пакети допомоги продовольчої та медичної допомоги для ВПО.
Наразі номінантка займається питаннями медичної допомоги для ТРО і ЗСУ, допомоги переселенцям та дитячому фонду «Допомога справою», організовує випічку для передачі на передову та збирає донати у вигляді свіжих овочів та фруктів з УТК для військових.
Людмила також відвідала майстер-клас по плетінню «кікімор», після якого організувала людей та збір матеріалів: «І в травні мій батальйон „грендмазе“, як я їх називаю, виплів першу „кікімору“», — говорить Людмила. А потім почало з’являтися все більше і більше «кікімор», які команда поширювала на всі напрямки на передову.
«Ми не відмовляємо нікому, приходять замовлення з різних кінців України» — ділиться номінантка, але і сама водночас шукає тих, кому потрібна допомога. Також в цьому році їй пощастило поспілкуватись з ізраїльським лікарем під час Рош га Шана Урієм Морозовським, в результаті чого він передав ізраїльські бандажі, САТовські турнікети, антибіотики й деякі інші ліки, такі нам зараз необхідні.
В планах на майбутнє у Людмили — продовжити роботу в медичному напрямку, хоч і без «кікімор» ніяк. Вже є кілька звернень провести заняття по наданню першої медичної допомоги, що номінантка і планує найближчим часом зробити.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/koltovskoy
- Любов ЯрмалюкВолонтерЛюбов ЯрмалюкВолонтер
🔴 Любов закінчила Тернопільський державний медінститут в 1981 році, працює лікарем з ультразвукової діагностики, терапевтом. Займається волонтерством чверть століття, як голова ГО «Союз української християнської інтелігенції’’. Розповідає, що має особливе моральне задоволення, коли допомагає тим, хто цього потребує.
💬 «Волонтерство для мене вже, як цілюще повітря. Це рух вперед, висока духовність однодумців, об’єднаних єдиним бажанням, — зробити цей світ кращим, світлішим, добрішим. Це, якщо хочете, невтомна праця над собою та безперервний пошук шляхів розв’язання питань», — розповідає волонтерка.
🔴 Від початку повномасштабного вторгнення Любов перебувала в зоні бойових дій, у складі Першого Добровольчого Мобільного Шпиталю ім.Миколи Пирогова (ПДМШ). Регулярно збирає медикаменти, перев’язувальні матеріали, ларингоскопи, апарати для вимірювання АТ, медичні маски, шприці, антибіотики, протизапальні, протикашлеві препарати, краплі, різні льодяники тощо на передову. Також постійно підтримує 128 ОГШБ.
💬 «Зараз не просто стало допомагати воїнам на передовій. Ми повинні пам’ятати, хто тримає мирне небо над нами», — говорить волонтерка.
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Стефан ВоронцовВолонтерСтефан ВоронцовВолонтер
З початку повномасштабного вторгнення Воронцов Стефан розпочав волонтерську діяльність в тимчасово окупованій Новій Каховці, бувши закордоном. Він скоординував волонтерів, які фізично знаходились в місті й залучав фінансування на продуктові набори, ліки та засоби гігієни.
🔴 Стефан разом із командою спочатку допомагали продуктами всім, хто звертався за допомогою. Пізніше, коли ресурси стали більш обмежені, склали списки найвразливіших категорій: люди з інвалідністю, багатодітні родини й люди літнього віку. Були часи, коли допомагали навіть цілим багатоквартирним будинкам.
💬 «Він без досвіду координаторства розпочав віддалено роботу з волонтерами й зміг її налаштувати та систематизувати. Й така робота приносить свої показники — за весь час понад 15 000 людей отримали допомогу», — розповідають про волонтера.
Поки ситуація в тимчасово окупованому місті дозволяла завозити гуманітарну допомогу з-під контрольованої території України, Стефан залучав фонди та громадські організації, які могли надати цю допомогу. Шукав водіїв волонтерів та забезпечував їх пальним, щоб ті завезли допомогу. Паралельно з тим розпочав евакуацію жінок, літніх людей та дітей до Запоріжжя, до поки це було можливим.
🔴 Ситуація в тимчасовій окупації ставала дедалі гіршою, почались погрози та полювання на волонтерів з команди Стефана, які фізично здійснювали волонтерську допомогу, — тож вони змушені були евакуюватись. Після цього закрили дорогу в ТОТ й досі немає змоги завозити гуманітарну допомогу. Проте хлопець розширив поле своїх контактів по Херсонській області й наразі знайшов волонтерів, які фізично допомагають закривати запити в окупації — працюють з категорією діти та молоді мами з дітьми.
Хлопець продовжує збирати донати та закривати цільові збори, паралельно шукаючи благодійні фонди, які профільно допомагають жінкам в окупації. Коли почалась деокупація сіл Херсонської області, то Стефан почав допомагати волонтерам з гуманітарною допомогою — шукав партнерів та направляв туди допомогу.
https://www.facebook.com/stefan.vorontsov/
https://twitter.com/novakakhovka_ua
- Олексій ШпортаВолонтерОлексій ШпортаВолонтер
🔴 Олексій родом з Дніпра, з 2013 року займається приватною юридичною практикою.
🔴 До волонтерства чоловік приєднався з перших днів повномасштабного вторгнення. До того моменту також брав участь у декількох ініціативах, проте раніше його волонтерство не було системним. В березні 2022 року Олексій створив і очолив Благодійний фонд «Вартові добра».
💬 «Я волонтерю та допомагаю практично з 25-26 лютого й дотепер», — розповідає чоловік.
🔴 Благодійний фонд «Вартові добра», який заснував Олексій, працює у багатьох напрямках, проте найбільше допомагають військовим, а також ВПО й шелтерам, завдяки системній та тісній співпраці. Окрім того, в час повномасштабної війни команда фонду організувала виробництво якісних бронежилетів й буржуйок, пошив військової форми — спочатку літньої, а тепер і зимової. Передали понад 10 авто, відновили та відремонтували ще більше. Ще один напрямок допомоги, який очолила команда фонду, — евакуація людей та організація доставлення гуманітарної допомоги.
💬 «Плануємо працювати, бути максимально корисним та своєчасно й оперативно реагувати на наявні запити захисників та суспільства. У співпраці з ЮНІСЕФ встановити свердловини, генератори та інше необхідне обладнання у прифронтових лікарнях та громадах», — ділиться планами волонтер.
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Митрофорний протоієрей Володимир ПорваткінВолонтерМитрофорний протоієрей Володимир ПорваткінВолонтер
Митрофорний протоієрей Володимир Порваткін номінований на Волонтерську Премію у номінаціях “Діти, Армія, Постраждалі від війни, Медицина”.
Протоієрей Володимир – священнослужитель, родом з Ходорівщини. На даний момент проживає в Італії, в Римі, де служить для православних українців та українок. З травня 2022 править у церкві Каравіта, присвячуючи богослужіння Україні та українцям, які зараз знаходяться в Римі. Його вишивка бісером та нитками щонеділі прикрашає храм, даючи змогу прихожанам і прихожанкам храму відчути частину України.
Історія волонтерства отця Володимира розпочалася ще в 2001 році з допомоги онкохворим дітям і триває до сьогодні. Під час Майдану, приїхавши провідати родичів в Україну, він долучився до Першої Сотні Майдану та брав участь у подіях Революції Гідності, а потім продовжив займатися волонтерством для України в Італії разом з однодумцями та однодумицями.
“Змусило стати до волонтерства любов до ближнього, я бачу потребу людей в моїй допомозі. Я маю багато успіхів. Я не рахую і не записую. Допоміг, та й дякувати Богу. Для чого рахувати? Господь порахує і “заплатить “нам по нашим заслугам.” – згадує отець Володимир.
Об’єднання навколо себе людей, які так само горіли волонтерством і хотіли допомагати Україні, навіть перебуваючи за кордоном, дало змогу робити невеликі, але по-справжньому неймовірні речі. Так, вони разом надсилали до України гуманітарну допомогу – інвалідні візки, продукти, медикаменти, одяг і навіть життєво необхідні ліки для хворих на діабет. Після початку повномасштабної війни отець Володимир допомагає армії та надсилає необхідне у військові госпіталі та на передову, зокрема, інсулін, який по-справжньому рятує життя.
Волонтерство для отця Володимира – це поклик серця та спільне зусилля, яке наближає перемогу України. Тому він не зупиняється і продовжує робити свою справу та допомагати тим, хто цього потребують:
“Воїни ЗСУ роблять величезну роботу, вони нам дарують спокійні ночі та мирні ранки, лікарі лікують всіх, не дивлячись на вік, віру чи націю, волонтери повинні допомагати потребуючим, бо це поклик нашого серця.”
Говорячи про плани на майбутнє, отець Володимир мріє дочекатися перемоги України, приїхати додому в відпустку і зайти в улюблений Михайлівський Золотоверхий монастир, щоб помолитися і подякувати за все. А поки він продовжує волонтерити для України та підтримувати своїх прихожан і прихожанок добрим словом і молитвою
- Руслан СловачевськийВолонтерРуслан СловачевськийВолонтер
Словачевський Руслан — номінант Волонтерської премії 2022 із міста Баранівка.
Руслан є батьком 2-х дітей, чоловіком, волонтером та служителем церкви. Він допомагає дітям, вразливим верствам населення, постраждалим від війни та людям, що у минулому вчини правопорушення.
Шлях до волонтерства Руслана почався 5 років тому. Саме тоді волонтер почав займатись допомогою людям, які були залежні від алкоголю, ігроманії, та наркотичних засобів. Завдяки зусиллям Руслана вже багато людей побороли свої залежності та стали на шлях виправлення.
Волонтер співпрацює з уповноваженим органом щодо питань пробації. Він надає необхідну допомогу особам, які вчинили правопорушення, що несуть за собою не позбавленням волі, а альтернативі покарання. Крім того, Руслан проводить лекції, надає психологічну та духовну підтримку людям, що стоять на обліку. Він вже допоміг багатьом засудженим змінити своє мислення, звички та спосіб життя.
«Волонтерство це поклик серця!» — так про свою діяльність розповідає Руслан.
Він не збирається зупинятися на досягнутому, бо під час волонтерства зрозумів, що саме люди та їх прогрес надихають найбільше. Тому, для Руслана в пріоритеті змінити життя людей, які цього потребують.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/profile.php?id=100013895145896
- Петро ТроянчукВолонтерПетро ТроянчукВолонтер
Петро Троянчук номінований на премію у категорії “Армія”.
Він мав звичайне життя: після школи пішов працювати на приватному підприємстві спеціалістом з ізоляції систем газопостачання. Потім був водієм та розвозив кондитерські вироби, змінював професію. З 2019 року став приватним підприємцем та створив свій бізнес з продажу копченого м’яса, з яким навіть вигравав конкурси та благодійні гранти.
Незвичайним життя Петра зробила саме його активна позиція. Він є членом добровольчого батальйону. Після початку повномасштабної російсько-української війни він теж не зміг стояти осторонь і наразі робить все можливе, щоб захистити свій дім на Донеччині та наблизити перемогу України.
Так, Петро вирішив почати допомагати тим, хто цього потребують, людям, яких сам знав – продуктами, одягом, господарчими товарами та транспортними перевезеннями. Серед успіхів волонтерства є співпраця з волонтерською організацією “Санція добра”, завдяки, якій Петро може допомагати більшій кількості людей. Серед них військові та цивільні.
“У майбутньому планую продовжувати займатися волонтерською діяльністю, розвивати власну справу, приймати участь у грантових програмах, одним словом робити усе можливе і неможливе для відновлення та розбудови нашої країни.” – розповідаючи про волонтерство, зазначає Петро.
Він точно не планує зупинятися і хоче і надалі вести свою справу, працювати для блага свого регіону та України і вносити свій невеликий, але такий важливий внесок у перемогу та подальшу відбудову країни.
“На питання «Чому волонтерство важливе для мене» можу коротко відповісти так: я люблю допомагати людям, люблю бути корисним для нашої держави. Немає нічого неможливого, якщо любиш те чим займаєшся.” – переконує Петро.
Власне, своїм прикладом він і доводить, що немає нічого неможливого, а волонтерство та активна життєва позиція можуть змінювати світ навколо.
- Антон СікунВолонтерАнтон СікунВолонтер
Антон Сікун — номінант Волонтерської премії 2022 у категорії Діти, Вразливі верстви населення, Допомога військовим, Постраждалі від війни.
Антон капітан внутрішньої служби, працює заступником начальника кафедри ТІДПКП в Академії Державної пенітенціарної служби, є аспірантом цього ж навчального закладу в сфері Право, а також є Головою Громадської організації «PravoEX». Проживає номінант у місті Чернігів.
До волонтерської діяльності спонукала неможливість на той час за станом здоров’я взяти зброю до рук та приєднатися до захисників для оборони нашої країни, але було велике бажання, певно почуття обов’язку та любов до своєї Батьківщини. У 2014 році чоловік займався збором необхідних речей для бійців АТО, а також просвітницькою діяльністю, а саме проведенням освітніх заходів для школярів щодо боротьби із наркоманією, профілактики ВІЛ/СНІД та правової обізнаності.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Антон став приділяти набагато більше часу та сил волонтерству. Він почав допомагати цивільному населенню, яке постраждало внаслідок війни та допомагати нашим військовим. Чоловік найбільшим своїм досягненням вважає допомогу в евакуації вразливих верств населення під час критичної ситуації в м. Чернігів, а також знаходження важливої військової амуніції коли це було в край необхідно для захисників.
Антон вважає, що будь-яка діяльність, яка наближає нас до перемоги хоч би на крок — це дуже важлива діяльність. Багато людей, об’єднавши свої зусилля, зробили безліч корисного, та ще більше зможемо зробити разом.
«Я не можу сказати, що для мене важливе тільки волонтерство. Для мене важливі всі можливі засоби та діяльність, яка б допомагала людям та наближала нашу перемогу».
Також чоловік ділиться своїми думками: «Плани на майбутнє — роботи все можливе, заради нашої перемоги!» — ділиться планами Антон.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Роман КоломієцьВолонтерРоман КоломієцьВолонтер
Роман працює у сфері ІТ, веде власний блог та підпрацьовує кур’єром в Glovo. Встиг побувати у США за програмою Work and travel, має дві вищих освіти у сфері енергетики.
💬 «З 24-го лютого вже забирав біженців з кордону, бачив багато сліз. Перші 2 дні без перестанку возив людей, майже не спав. Організовував спальні місця та координував трохи роботу», — розповідає волонтер.
🔴 У березні цього року Роман свідомо повернувся з Польщі додому, в Україну. Взявши власне авто, повністю завантажив його гуманітарною допомогою привіз до України. Далі активно розвозив гуманітарну допомогу по містах — це тривало 2 місяці.
💬 «Я їздив дуже багато, спав у машині та інколи навіть губився у днях тижня. Заїжджав навіть у міста, за котрі велися бої. Було страшно, але кому не страшно», — ділиться чоловік.
🔴 Волонтерський досвід номінанта дуже великий — участь в проєкті «Мій телефонний друг», автоволонтерство, допомога на інформаційному фронті, збір коштів, власний просвітницький проєкт “«Моя Свідомість» тощо.
💬 Про свої досягнення Роман розповідає: «Коли поменшало гуманітарної допомоги, ми збирали її самі. Тоді я встановив свій перший рекорд — з потрібних мені 15 тис., я назбирав аж 34 тис. менш ніж за добу. Усі вони пішли на допомогу захисникам».
🔴 Як зазначає чоловік, волонтерство робить його серце добрішим, бо лише добром можна змінювати світ на краще.
https://www.instagram.com/kolomiiets_roma?r=nametag
__________________________
Волонтерська премія була заснована у 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Юліана ГрицикВолонтерЮліана ГрицикВолонтер
Юліана Грицик – дівчина, яка вкладає свою енергію в допомогу дітям, які залишили свої домівки, та покращує навколишнє середовище, створюючи та підтримуючи еко-ініціативи, а також українську культуру, та багато іншого. Їй виповнилося 16 років.
Юліана з міста Дрогобича Львівської області. Вона захоплюється спілкуванням з дітьми та молоддю, спрямовуючи себе на підтримку тих людей, у кого складні часи, пов’язані з війною та зміною домівки. Вона прагне, щоб кожному було затишно, та кожен відчував, що знаходиться в колі друзів та атмосфері небайдужих людей, що їх чекають, та вони потрібні. Юліана навчалась в механіко-технологічному коледжі за фахом дизайнер, і зараз продовжує вдосконалювати свої навички, і навчається далі. У неї велика сім’я – є старший брат, та молодша сестра, а також домашні улюбленці. Юліана обожнює активний спосіб життя, та любить велоподорожі.
На волонтерство Юліану надихнула її подруга декілька років тому, коли почалась пандемія. Спочатку це були збори одягу для тих, хто не має житла, потім навчання в школі волонтерів, також досвід в чаті УВС – досвід з обробки заявок, та великою кількістю інформації. Також Юліана брала участь і в таких справах, як плетіння сіток для ЗСУ, виготовлення необхідних речей для тих хто на передовій, збирання коштів на бронежилети, а також організації благодійний ярмарок. Так, поступово, це стало не тільки особистим вибором нести добро у цей світ, а звичкою та стилем життя. Це сталось після акції на 8 березня, де жінки отримували квіти, підтримку, посмішки на слова подяки. Тепер Юліана зрозуміла, що вже не може без цього, бо вона отримує справжнє задоволення від щасливих усмішок людей та слів подяки.
У 2021 році утворилась молодіжна ініціатива «Туса в Стуса», її мета – поширювати українську культуру та підвищувати обізнаність молоді. Сюди входять літературні, кіно та музичні вечори. Вони були благодійними, а кошти перераховувались на допомогу онкохворим, а потім на ЗСУ. Також Юліана долучилась до роботи першої сортувальної станції в її місті, та розвиває культуру сортування вторинної сировини. Потім, закінчивши проєкт Шкільні Агенти Волонтерства, провела біля 35 шкільних уроків за 4 місяці, долучивши чимало нових людей до культури добрих справ. Від осені 2021 проведено вже 14 культурних заходів у місті. Також Юліана координувала 40 волонтерів, які кожного дня проводили свій час з дітьми, допомагаючи їм подолати стрес, та незвичні, а часом і страшні обставини, які спричинені подіями 2022 року. Також був організований волонтерський табір, в якому спільними зусиллями було відновлено кілька приміщень для внутрішньо переміщених осіб.
Зараз Юліана продовжує підтримувати проєкт «Туса в Стуса», також відвідує інші міста України, щоб поділитися своєю історією волонтерства, надихнути інших, та отримати досвід для подальших звершень. Вона надає психологічну допомогу найбільш вразливим верствам населення. Юліана планує створити свою громадську організацію, яка буде базуватись на культурних проєктах. Мета організації – об’єднувати молодь, яка захоплюється мистецтвом, музикою, культурою та літературою, та виховувати свідому позицію щодо історії, напрямку та цінностей нашої держави.
«Волонтерство повністю змінило моє життя в кращу сторону. Я хочу бути корисною для цього світу і для інших. Зараз для мене важливе волонтерство, бо я допомогою своїй країні втримати незалежність від сусідньої країни агресора. Я готова робити все для того, щоб наші воїни не гинули й могли захищати нашу землю і щоб люди, які були змушені покинути свої домівки через війну, залишившись без звичного кола спілкування, без свого оточення, мали змогу легше перенести цю зміну.» – каже Юліана.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Євгенія КосмачВолонтерЄвгенія КосмачВолонтер
🔴 Євгенія за освітою юристка, працює страховим агентом. У 2014 році чоловік Євгенії отримав поранення, беручи участь в АТО — так волонтерка і познайомилася з сім’ями загиблих учасників АТО і зрозуміла, як важко жити тим сім’ям, які втратили одного із членів родини.
💬 «Тоді я і почала займатися волонтерством. Допомогла дітям учасників АТО, організовувала та відправляла їх на відпочинок за кордон і на іпотерапію. Започаткувала фінансову програму допомоги дітям учасників АТО за рахунок бюджетних коштів», — розповідає Євгенія.
🔴 У 2018 році волонтерка заснувала громадську організацію «Центр убезпечення дітей» і почала допомагати дітям матеріально. зараз вона продовжує допомагати дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах — позбавлені батьківського піклування, дітям з інвалідністю, із багатодітних сімей та тим, хто втратив одного з батьків. Також допомагає військовим, організовує збір та відправку допомоги на передову — продукти харчування, ліки та засоби гігієни. На даний час номінантка на постійній основі опікується 400 дітьми Полтавщини та допомогла 200 сім’ям ВПО.
💬 «Вважаю, що повноцінний розвиток дітей, особливо у період війни, дуже важливий. Тому,моя мета — надання дітям постійної допомоги у соціалізації та самореалізації в суспільстві, шляхом матеріальної та організаційної підтримки», — ділиться Євгенія.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100012663552737
__________________________
Волонтерська премія була заснована у 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Дмитро ШерембейВолонтерДмитро ШерембейВолонтер
Шерембей Дмитро Олегович – волонтер, який допомагає в медичній сфері, постраждалим від війни, а також вразливим верствам населення.
Дмитро народився в Чернігові. Його біографія – це шлях людини, яка подолала залежності та тяжкі хвороби в житті, але якій вдалося не тільки витримати все, і стати на шлях допомоги людям. В непростий час його вага була 45 кг, а лікарі давали йому 2 місяці. Але пройшло 20 років, і Дмитро сьогодні очолює благодійну організацію “100% Життя” – найбільша пацієнська організація в Україні, яка представляє інтереси людей, які живуть з ВІЛ.
Важливість допомоги людям Дмитро знає дуже добре, і тому своє життя пов’язав з благодійністю та захистом населеня. Ще до 24 лютого він разом з колегами розробив план діяльнсті по залученню коштів від приватних осіб та міжнародних донорів, та відразу після початку активних бойових дій почалась праця над евакуацією людей із Києва та області. А с початком війни волонтерство і зовсім стало постійним видом діяльности.
Головною діяльністю Дмитра стала евакуація людей із Києва та області та допомога лікарням продуктами, ліками, засобами захисту. Також він приймав участь в роботі іформаційній кампанії, продажу так званих “Жетонів життя” на міжнародному бієнале у Венеції, де вони із колегами зібрали близько 500 тис. долларів, та закупили кілька тонн ліків, які доставляли в тому числі до оточеного Чернігова.
На питання “Що для вас волонтерство?” – Дмитро відповідає так:
“Волонтерство – це один із способів захистити життя, а це найголовніше для мене, як для людини та громадянина. Кожен із українців має цей досвід сьогодні, але для кожного він особливий. В мене є й трагічний досвід, коли наш гуманітарний конвой потрапив під обстріл під Черніговом та троє людей загинули. Це рана, яка досить болить в мене, як у людини, яка не змогла захистити своїх.“
В майбутньому волонтер планує влаштуати “Ланцюг життя”, мережу шелтерів та шляхів допомоги для людей, які опинилися в складних життєвих обставинах, людей із ВІЛ, туберкульозом, та іншими залежностями.
____________________________________________________________________
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Кароліна ЯщенкоВолонтерКароліна ЯщенкоВолонтер
Кароліна Ященко – номінантка у категоріях “Діти”, “Допомога військовим”, “Допомога переселенцям”, “Культура” та “Екологія”.
Дівчина родом зі Львова. Наразі навчається в Українській академії лідерства та мріє стати підприємицею у майбутньому. Крім навчання, є волонтеркою благодійного фонду “Міжнародна Єдність”.
Загалом Кароліні важко сказати, коли саме розпочалося її волонтерство, адже активна позиція та бажання допомагати іншим завжди були важливими для неї. Так, дівчина волонтерила на заходах, брала участь в організації екологічних ініціатив, працювала над реалізацією власних ідей.
“Я волонтерила і до 24 лютого, через те що маю величезну мотивацію допомогати людям.. .Для мене волонтерство це не про спосіб зайняти свій вільний час, це про стиль життя” – пояснює вона.
Однак, саме з початком повномасштабної війни волонтерство стало невід’ємною частиною життя дівчини. Не маючи змоги стояти осторонь, Кароліна присвятила весь свій вільний час допомозі військовим, переселенцям, а також реалізації різноманітних соціальних проєктів у своєму місті. Різні місця. різні люди та різні сфери – однак, мета була одна – допомагати та робити свій внесок у захист країни та допомогу тим, хто постраждали від наслідків війни. Плетіння маскувальних сіток, допомога на кухні, аніматорство для дітей-переселенців, пакування сухпайків та надання допомоги військовим – це неповний перелік того, що робила і продовжує робити Кароліна. Крім цього, вона також є кейс-менеджеркою в Українській Волонтерській Службі та волонтерила в штабі з психомедичної допомоги на львівському вокзалі, де зустрічала людей, які втікали від активних бойових дій до Львова.
Незважаючи на таку велику зайнятість, Кароліна переконана, що волонтерство – це те, що є важливим для кожного та кожної, і планує продовжувати робити свій внесок у зміни на краще.
“Для мене волонтерство – це про можливість зробити щось на благо іншим, внести власний вклад у творення нової історії.Це вклад свого часу,сил та енергії заради чогось більшого. Волонтерство відкриває горизонт можливостей…” – пояснює вона.
Мріє, що в майбутньому більше і більше людей будуть об’єднуватися та допомагати тим, хто цього потребують.
- Лариса ДіановськаВолонтерЛариса ДіановськаВолонтер
🔴 Волонтерська діяльність Лариси розпочалася з допомоги під час Революції Гідності. Разом з групою волонтерів Лариса збирала допомогу головному Майдану в Києві — плела теплі речі, купувала харчові продукти та передавала їх.
🔴 В травні 2014 р. разом із командою вони зареєстрували громадську організацію ’’Жіноча Сотня м. Кам’янець-Подільський’’ і почали працювати щодня на потреби військових АТО. Волонтерка очолила цю організацію.
💬 «Уже понад 8 років ми плетемо маскувальні сітки та ’’кікімори’’, теплі жилетки й шкарпетки. Виготовляємо ляльки-мотанки, браслети, сувеніри, а ще — збираємо 1 заготовляємо харчі на фронт», — розповідає Лариса про діяльність організації.
🔴 Спершу в організації було близько 20 жінок, які щодня робили свій внесок у допомогу. Після початку повномасштабного вторгнення стало близько 1200 людей у команді. До допомоги приєднались школи, ліцеї, ближні села, переселенці, садочки, лікарні тощо. Результати досягли тих масштабів, що команда могла за 3-4 дні відправляти понад 100 маскувальних сіток у Харків та Миколаїв.
💬 «Переселенці потроху повернулись додому і нас стало набагато менше, але ми щодня виготовляємо маскування, командири підрозділів замовляють речі Новою Поштою та автоволонтерами. Ми будемо працювати до нашої Перемоги!» — ділиться Лариса.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100005771144921
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Вікторія КшуташвіліВолонтерВікторія КшуташвіліВолонтер
Кшуташвілі Вікторія – адвокат с багаторічним стажем, допомагала в забезпеченні населення якісною юридичною інформацією, та порадою щодо складних житєвих обставин. Також вона допомагала військовим, переселенцям, та долучалась до пошуку зниклих.
Вікторія з міста Луганськ. Але з подіями 2014 року вимушена була виїхати з родиною до Дніпра. Вона зі звичайної української сім’ї. Мама – продавець, тато – водій далекобійник, чоловік працює юристом. Але звичайні люди часто роблять незвичайні речі – Вікторія, попри складний стан в країні, вирішила не бути байдужою, та допомагати тим, чим вона володіє краще за все – а саме, встигла надати більше ніж 5 тисяч консультацій юридичної допомоги.
Мрія стати адвокатом з’явилась ще в 3 классі, коли дівчина зустріла жінок, які виявились адвокатами. “На той момент вони мені дуже сподобались, були такі цікаві та впевнені в собі, розповідали цікаві історії.. та мабуть цим мене вразили” – ділиться спогадами волонтерка. Потім вона навчалась в юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого.
З 2014 року Вікторія реєструвалась на різних юридичних платформах, де можна надавати юридичні консультації, в тому числі на pro bono, а з 24 лютого 2022 вирішила долучитися до ініціативи та займатися безкоштовною допомогою для населення на постійній основі. Станом на 20.10.2022 Вікторія надала вже 5683 безкоштовні юридичні консультації, та отримала подяку від багатьох людей, які, отримавши відповідь на своє запитання, надають зворотній зв’язок, та звертаються за консультацією ще.
В планах на майбутнє є продовження волонтерської діяльності та по можливості долучення до інших проектів, які дають змогу приносити користь людям.
Ось її враження після сотень зустрічей з людьми: “Маючи багаторічний досвід в різних галузях права, усвідомлюючи соціальну і внутрішню відповідальність за долю людей в нашій країні, та аналізуючи звернення, можу сказати, що люди в нашій державі є найбільш соціально незахищеною категорією населення, вони є юридично необізнаними, та потрапляють у різні складні життєві ситуації, та потребують невідкладної допомоги юриста, а тому я вважаю, що моє волонтерство є корисним та важливим для нашого суспільства.”
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Артем НосуляВолонтерАртем НосуляВолонтер
Артем Носуля – волонтер, який допомагає в категоріях – допомога переселенцям, постраждалі від війни, діти, психологічна підтримка.
Артем родом з міста Первомайськ, Луганської області, який зараз тимчасово знаходиться в оккупації. В наслідок воєнних дій 2014 він переїхав до міста Чернігів, і там почав свою діяльність, допомагаючи людям боротись з наркотичною та алкогольною залежністю, а також підтримувати літніх людей в пансіонатах.
Підтримка людей стала частиною життя Артема ще за мирних часів – він відвідував школи, інститути, де популяризував здоровий спосіб життя. З 2014 року займався доставкою їжі для нужденних за адресами, для тих хто не міг виходити з домівок, інвалідам, літнім людям, та воєнним. Бувало, що готували їжу просто на вулицях, та роздавали людям.
“Я займаюсь активним життям, тому я завжди при ділі, не було ні одного дня, щоб я сидів без діла” – відкриває секрет своєї енергійності Артем.
В Чернігові він приєднався до волонтерів місцевої ОДА, служби пробації, та пансіонатів. Знаючи, як допомагати людям з залежностями, та з обмеженими можливостями, Артем активно працював, щоб полегшити життя своїх підопічних, та принести відчуття підтримки для самотніх, або тих, хто знесилився.
“Я не вмію воювати, тому допомагаю як можу. Таким чином, ми демонструємо, що ми сила, що ми єдині. Це стало навіть престижним. Складніше над усе було їздити до Бобровиці, там інваліди знаходились без їжі та води, намагались вивезти їх по можливості, а снаряд ліг в 50 метрах від нас” – згадує Артем.
За часи війни 2022 Артем в окупованому місті організував та евакуював 104 людини, всі залишились живими. Також нагодував більше ніж 1000 людей, а також здійснив 204 адресних доставки. В планах продовжувати годувати людей, а також дістати генератори, щоб пережити зиму, і забезпечити усім необхідним якнайбільше людей.
“Допомога людям – це покликання, дуже приємно чути просто “дякую” це гріє душу. Так, як в житті мені ніхто не допомагав, я віддаю це зараз, то, що я хотів би отримувати, тим більше в такі складні часи, тому допомагаю, як можу” – завершає свою розповідь волонтер.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Рощина МузаВолонтерРощина МузаВолонтер
Рощина Муза — Поетка, письменниця, іконописця, переможниця міжнародних літературних конкурсів та фестивалів мистецтв, а також — членкиня Національної Спілки журналістів України.
🔴 До волонтерського руху Муза приєдналась через переконання, що може та хоче допомагати іншим. На постійній основі номінантка почала волонтерити два роки тому, коли разом з БФ «Генерація 4» започаткувала цикл терапевтичних і розвивальних зустрічей з вихованцями Дитячого центру «Моя родина». Долучалась в ролі психологині, арттерапевтки та голови Сектору СЕМ Фонду.
💬 «Я б навіть сказала, що волонтерство має певні цілющі властивості, бо дає нам унікальну можливість, котрої не дає більше жоден з видів діяльності. Це територія, де можна зустрітись з собою справжнім, подивитись всередину, помітити себе та інших, прийняти й зрозуміти по-новому, простягти руку просто так — зі щирості, щедрості та любові», — ділиться Муза.
🔴 Зараз волонтерка допомагає у декількох сферах — психологічна допомога, робота з дітьми та родинами, освітній та культурний напрями. Серед успіхів виділяє одразу декілька — цикл терапевтичних та розвивальних, творчих занять, безкоштовних консультацій для жінок з інвалідністю, що зазнали насилля, теоретико-практичних семінарів для безробітних, участь у проєкті з популяризації української культури.
🔴 Розповідає також про книгу терапевтичних казок для дітей «Цілющі казочки для пташат і новаків» та набір психологічних листівок. А з початку війни на постійній основі надає безоплатну психологічну допомогу в рамках платформи «Розкажи мені».
💬 «Для мене волонтерство є важливим, бо на моє переконання саме цей вид діяльності оберігає нашу людяність, віру в дива і Святого Миколая, він плекає нашу чуйність та не байдужість і допомагає розуміти себе та інших».
🔴 Найскладнішим у волонтерській діяльності для Музи було відчуття болю і ніжності під час взаємодії з дітьми, позбавленими батьківської опіки. Проте на майбутнє планує і далі розвивати чинні напрями роботи БФ «Генерація 4» та започатковувати нові ініціативи. Також волонтерка хоче запустити постійний офлайн-проєкт осередку психологічної реабілітації та психоемоційної підтримки для жінок.
https://www.facebook.com/MuzaMRoshchyna/
- Ірина РотарВолонтерІрина РотарВолонтер
Ротар Ірина Олександрівна — номінантка Волонтерської премії 2022 у категорії «Постраждалі від війни, Допомога переселенцям».
Ротар Ірині 30 років, вона з міста Рубіжне, що на Луганщині, але зараз проживає в Івано-Франківську. Має 2 вищі освіти: інженер дослідник у сфері хімічних технологій та вчитель біології та здоров’я людини. Останні три роки жінка працює у Державній установі «Луганська обласна фітосанітарна лабораторія» на посаді провідного фахівця, який визначає якість насіння.
Шлях до волонтерства Ірина почала ще до війни. Вона займалася зооволонтерством: доглядала котиків, годувала їх, стерилізувала, будувала для них зимові домівки та шукала родину для тваринок. Після повномасштабного вторгнення Ірина почала допомагати людям у режимі 24/7.
«Я не могла залишатися осторонь чужої біди, бо я знала, що можу допомогти і є дуже багато місць, де я стану у нагоді. Перш за все, я це робила для себе, бо неймовірно приємно допомагати людям і відчувати свою корисність, що ти також докладаєш зусилля заради перемоги», — розповідає волонтерка.
Зараз головним напрямком діяльності Ірини є безкоштовний магазин одягу для ВПО. Волонтерка допомагає не тільки внутрішньо переміщеним особам, а й місцевим жителям. Також формує посилки людям у госпіталь та для воїнів із ЗСУ. Завдяки зусиллям Ірини, допомогу вже отримали більше ніж 6000 осіб в Івано-Франківську, не рахуючи діток та людей з інших регіонів.
«Волонтерство невіддільна частина мого життя, бо не можу пройти осторонь чужої біди, якщо людина потребує допомоги, я буду завжди намагатися їй допомогти», — поділилася своїми думками Ірина.
У майбутньому волонтерка планує допомогли максимальній кількості людей, особливо на деокупованих територіях.
https://www.facebook.com/IrinaaRotar
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Олексій МорозовВолонтерОлексій МорозовВолонтер
Олексій Морозов навчався на оператора комп’ютерного набору та бухгалтера. Зараз займається волонтерством та починає власну справу. «Якщо ти віриш в себе, ти все зможеш!» — так звучить життєве кредо чоловіка.
💬 «Як відомо, зміни починаються з себе. Тому, коли є потенціал та можливості, чому б не почати», — розповідає Олексій про початок свого волонтерства.
🔴 Почав волонтер зі створення петиції щодо Створення спортивного майданчика по вул. Харківській в місті Мерефа. Однак активним волонтером став з початку війни. Зараз головний напрямок допомоги — це підтримка людей.
💬 «Я волонтерю не один, ми з командою активно допомагаємо та підтримуємо здебільшого діток від 0 до 6 років, для яких відкрили пункт видачі дитячої гуманітарної допомоги. Сюди мами мають змогу завітати та отримати підтримку», — ділиться Олексій.
🔴 Найбільшим досягнення волонтер вважає створення повноцінної громадської організації, пошук надійних партнерів та друзів, які допоможуть громаді у складні часи.
🔴 Найскладніше у волонтерстві, зі слів чоловіка, було налагодження співпраці та будування логістичних маршрутів в момент, коли всі боялися їздити через постійні обстріли. Як браві герої, волонтери вирушали в маршрут та доставляли продукти для населення.
💬 «Ми не намагаємося діяти на випередження, ми живемо сьогоденням. Щодо планів на майбутнє — після того, як закінчиться війна, буду допомагати у відбудові Харкова, на скільки буде вистачати моїх сил. Буду підтримувати населення та ті категорії, які потребуватимуть допомоги».
https://www.facebook.com/Oleksii.Morozov.ua
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Юлія ГаврилюкВолонтерЮлія ГаврилюкВолонтер
🔴 Юлії Гаврилюк зараз 16, вона — акторка, поетеса, танцюристка, чемпіонка України по карате. Дівчина грає на піаніно, деякий час була лідеркою учнівського самоврядування, написала та захистила 2 курсові роботи на тему булінгу.
💬 «Мене захоплює що на волонтерстві я можу бути ким завгодно. Також, волонтерство навчило мене багато чому. Я тепер маю знання у проєктному менеджменті, вмію надавати домедичну допомогу, знаю як правильно сортувати сміття та як жити за принципом 0 відходів. Я можу сказати що я отримую від волонтерства навіть більше, ніж віддаю».
🔴 Волонтерство розпочалось у 9 класі із проекта „Мій телефонний друг“, а зараз за допомогає Волонтерської Платформи знаходе цікаві та корисні для людей волонтерські можливості.
Найбільше Юлі подобається волонтерство у сфері культури та освіти. Проте з початку повномасштабного вторгнення, основним напрямком волонтерства є допомога армії та постраждалим від війни. Одним зі своїх досягнень у волонтерстві вважає організацію освітнього проєкту.
💬 «По-перше, я отримую енергію від того, що роблю добро або допомагаю комусь. Мені приємно усвідомлювати що завдяки мені хтось усміхнувся. По-друге, я зустріла багатьох цікавих людей на волонтерстві. Для мене дуже цінно перебувати у спільноті однодумців. По-третє, я мала можливість спробувати себе у різних сферах діяльності, у різних ролях», — ділиться номінантка.
https://www.facebook.com/yuiia.gavryliuk
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолотнерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Катерина ЛітвінВолонтерКатерина ЛітвінВолонтер
Катерина Літвін — номінантка у декількох категоріях: діти, армія, екологія, спортивне та соціальне волонтерство. Дівчина навчається на 3 курсі Харківської гуманітарно-педагогічної академії. В майбутньому планує стати вчителькою музичного мистецтва та хореографії.
Окрім навчання, Катерина активно долучається до громадського життя, студентського самоврядування та розвитку молодіжної політики на Харківщині. Очолювала Молодіжну раду при Нововодолазькій селищній раді, є членкинею правління ГО «Спілка округів Водолажчини» та спеціалісткою зі зв’язків з громадськістю в ГО «Мультикультурна Україна», бере участь у розробці громадського бюджету, а також є заступницею голови Студентської ради академії. Крім того, у вільний час вона займається творчістю та пише вірші.
Катерині складно виділити конкретний момент початку волонтерства чи сказати, що саме мотивувало її почати волонтерити. За її словами, активна позиція і бажання допомагати людям були з нею завжди:
«Я навіть не знаю, що стало причиною волонтерства, — я просто люблю допомагати людям і не люблю сидіти на місці. Я за будь-який двіж, тому долучаюся до всіх активностей які мені пропонують.»
Втім, попри таку скромну відповідь, волонтерство стало невіддільною частиною життя дівчини з 2019 року, з початком участі в місцевій Молодіжній раді. Відтак Катерина разом з соціальним відділом допомагала людям старшого віку вести домашнє господарство, брала участь у підготовці культурних заходів.
З 2021 року до Молодіжної ради також додалось волонтерство в організації «AVA», під час якого вона продовжувала соціальне волонтерство та долучалась до організації спортивних заходів, а пізніше — в організації «Volunesians Ukraine». Катерина згадує, що подалась туди, щоб підтримати подругу, і вже згодом вони разом допомагали у проведенні тріатлон-марафону «Iron Way 70.3».
З початком повномасштабної війни дівчина продовжує брати участь у соціальному волонтерстві, а також допомагає армії: «Я з березня по серпень волонтерила у харчовому блоці для військових і мій особистий успіх — навчитися готувати смачний сирний суп та кукурудзяну кашу».
Катерина вірить у волонтерство і планує продовжувати свою діяльність та допомагати людям. Мріє після перемоги України у війні долучитись до ініціативи «Будуємо Україну Разом» (БУР) та разом з ними відбудовувати рідний Харків. Дівчина не може уявити себе без волонтерства, адже це вже частина її життя.
Премія проводиться Ініціативою «Центр Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Ірина ЧеренькоВолонтерІрина ЧеренькоВолонтер
Ірина родом з Чернігова, закінчила Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка. Від 2003 року й дотепер голова правління громадської організації «Центр «Апельсин», за час роботи в організації реалізувала понад 30 проєктів.
🔴 Волонтерська діяльність дівчини почалася у 2001 році. Її напрямком волонтерства була профілактика алкоголізму, наркоманії та ВІЛ/СНІДу в молодіжному середовищі через виступи аматорського мінітеатру «Апельсин», — з яким також встигла відвідати багато українських міст.
💬 «Мені подобалось займатись в театрі, знаходитись серед одноліток-однодумців та через позицію „рівний-рівному“ доносити молоді ідеї здорового способу життя».
🔴 З 2013 року волонтерка брала активну участь у подіях «Євромайдану», Революції Гідності в м. Чернігові та м. Києві. Стала також активісткою громадського руху «Вільний Чернігів» — реалізувала безліч акцій, мітингів, проводила благодійні заходи.
💬 З початку війни дівчина допомагала нашим захисникам: «З 2013 року я зрозуміла, що волонтерство для мене — це спосіб життя».
🔴 З 24 лютого Ірина активно залучала волонтерів та громадські організації з різних регіонів України до збору допомоги Чернігову. З перших днів долучилася до приготування їжі для 5500 оборонців Чернігова, передавала медичним закладам міста медичне обладнання та необхідні ліки. На базі волонтерського центру відбувалося постійне забезпечення оборонців бронежилетами, квадрокоптерами, амуніцією, взуттям, тепловізорами, сонячними панелями, генераторами тощо.
💬 «За кілька місяців було перевантажено, розібрано та видано тонни гуманітарної допомоги для ЗСУ, ТРО, Нацгвардії та цивільного населення міста. Волонтерська діяльність відбувається в режимі 24/7, щоденно, попри складність та зовнішні загрози. Сьогодні, коли Чернігів відновлюється від пережитого, намагаюся акумулювати ресурс і надавати допомогу якіснішим обладнанням адресно для специфічних потреб ЗСУ».
🔴 Дівчина ділиться, що раніше відчувала радість та наснагу від допомоги іншим, а зараз волонтерство — це ще і життєво необхідна діяльність, бо коли ти корисний та допомагаєш іншим — в тебе немає часу на страх і втому.
https://www.facebook.com/cpmapelsin
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Наталія КольбаВолонтерНаталія КольбаВолонтер
Кольба Наталія — номінантка Волонтерської премії 2022 у категорії Допомога військовим.
Наталія — педагог за освітою, у минулому працювала у школі, але давно покинула цю посаду. Зараз вона має свій власний магазинчик з символічною назвою «Вишиванка», де продаються товари для рукоділля. Ведучи бізнес, Наталія не забуває і про родину, вже 16 років вона щаслива дружина та мама.
«Бачиш проблему — вирішуй!», — саме з таким девізом Наталія йде по життю.
Жінка ніколи не залишалась осторонь суспільних та людських проблем і завжди знаходила вільний час на їх вирішення. Наприклад, кілька років тому, Наталія побачила смітник посеред лісу та одразу зібрала охочих допомогти. Так, всього за 6 вихідних, багаторічні завали сміття були утилізовані. Саме з цієї події й почалась волонтерська діяльність Наталії.
Одного разу, жінка побачила пост у соціальній мережі, в якому говорилось про зникнення людини. Не вагаючись, Наталія взяла активну участь у пошуках. Команда Рятувального Пошукового Загону «Мілена» оцінили такі старання, та взяли жінку у свої ряди. Досвід, отриманий у «Мілені», Наталія вважає дуже важливим, тому що ті знання їй знадобились від початку повномасштабної війни.
З першого дня бойових дій в Україні, Наталія організувала та залучила людей робити пости, звозити на трасу пісок, мішки та лопати. Згодом вона організувала цех пошиття для ЗСУ, де створювали балаклави, аптечки, прапори, та багато іншого. Завдяки дописам у соціальних мережах та вмінню згуртувати людей, Наталії та її односельцям вдалось організувати не одну ярмарку для ЗСУ. Усього за 2,5 місяці на картку волонтерки задонатили півмільйона гривень, які були витрачені на потреби наших військових. Завдяки активності волонтерки були придбані 2 авто, тепловізори, приціли та багато інших необхідних речей.
«Для мене важливо забезпечити той тил, на який наші військові можуть розраховувати, щоб вони відчували що вони не самі», — розповідає волонтерка.
Наталія не збирається зупинятися, та вважає, що найбільше досягнення ще попереду. В майбутньому вона бажає зробити все можливе, щоб відбудувати наші міста. Не забуває і про справи амурні, розповідаючи, що спілкувалася з хлопцями після контузії та пообіцяла одружити їх після війни.
«Волонтерство важливе для мене, тому що я не байдужа до долі країни. Перемога буде за нами, без сумніву!», — впевнена Наталія.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/natalija.kolba
- Ірина ЗимовикВолонтерІрина ЗимовикВолонтер
💬 Зараз волонтерство надважливе для мене, бо це наша спільна війна і я рада, що можу робити внесок і прискорювати нашу перемогу» – розповідає наша номінантка Ірина .
🔴 Ірині Зимовик живе у Дніпрі та обожнює творчість, окрім того дівчина закінчила хіміко-технологічний університет, спеціальність «Метрологія». Зараз Ірина працює флористом, має невеличкий магазин-майстерню, який розташований в спільному із кав’ярнею просторі у центрі міста.
💬 Волонтерка розповідає: «Творчість сиділа у мені, тому вже на п’ятому курсі я пішла працювати у відділ пакування подарунків, там я мала змогу хоч трохи реалізувати свій потенціал».
🔴 Перший досвід волонтерства Ірини був ще у 2013 році, тоді вона була волонтеркою на концертах. Так дівчина допомагала на більш ніж десяти концертах відомого гурту в різних містах України — працювала на вході з відвідувачами, допомагала людям знайти місця, розвʼязувала критичні питання. Встигла Ірина поволонтерити також і на фестивалях.
💬 «Мені сподобалось, що організатори концертів підтримують розвиток волонтерства у нашій країні та допомагають молоді дізнатись про це й долучитись до ініціативи».
🔴 Зараз волонтерство стало для дівчини постійним видом діяльності. На початку повномасштабного вторгнення вона разом з іншими волонтерами допомагала військовим, ТРО, лікарням міста, переселенцям й тваринам. Зараз здебільшого волонтерить у двох напрямках — допомога військовим на фронті та лікарням, де перебувають поранені військові.
💬 «Ми допомогли близьео 500 сім’ям переселенців, пошили близько тисячі підсумок для тактичних аптечок. Придбали вже два авто для ЗСУ, зараз триває збір на третє. Придбано багато необхідного за запитами: інструменти, аптечки, сонячні батареї, акумулятори, генератор, амуніція , ліки та інше — все перерахувати важко», ділиться досягненнями Ірина.
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолотнерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Анастасія КорицькаВолонтерАнастасія КорицькаВолонтер
Анастасія є студенткою магістратури Національного університету «Чернігівська політехніка», де вивчає фінанси, банківську справу та страхування. Дівчина дуже любить дітей, тому не дивно, що вона 3 роки була тренером з фінансової грамотності для майбутнього покоління. Анастасії подобається творчість, тому вона із задоволенням бере участь у різноманітних конкурсах та самостійно їх влаштовує.
Перші кроки до волонтерської діяльності Анастасія зробила, коли приєдналась до масштабного проєкту “«Ф!нкультурний Марафон» за підтримки Британської ради, де допомагала дітям навчатися фінансової грамотності. Постійним видом діяльності, волонтерство стало для дівчини під час повномасштабного вторгнення. Вона на власні очі бачила активні бойові дії на території свого рідного міста — Чернігівщини, та не змогла залишатися осторонь.
«Я залишилася під час блокади й працюю з чернігівцями дотепер», — розповідає Анастасія.
Волонтерка була залучена в різноманітні проєкти, вона співпрацювала з багатьма організаціями та об’єднаннями, щоб якомога більше людей отримали допомогу. Крім того, Анастасія є Заступником голови ГО «Українська монолітність», що має гуманітарний, освітній та психологічний напрямки. На цій посаді дівчина шукає гуманітарну допомогу, пакує її, розвозить до одержувачів і звичайно допомагає діточкам в освітньому напрямку.
Завдяки цій організації вже понад 15000 осіб отримали гуманітарну допомогу, 600 дітей відвідали цікаві заходи, 700 людей отримали психологічну допомогу, а 30 представників молоді змогли здобути менторську підтримку. І звісно, що на цьому Анастасія не зупиняється та продовжує допомагати усім, хто цього потребує.
«Волонтерство — це можливість самореалізації, покращення навичок та можливість бути суспільно корисною, що є дуже важливим на даний час», — говорить про цінність волонтерства Анастасія.
Найближчим часом волонтерка планує повернутися до своїх нереалізованих ідей, вдосконалити навички та уміння, щоб і надалі допомагати людям.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
- Євгеній ПетровВолонтерЄвгеній ПетровВолонтер
Євгеній родом з м. Первомайськ Миколаївської області. За освітою «Художник — конструктор », але життя склалося так, що ні дня не працював за фахом. «Найцікавіша робота рибалка. На острові Джарилгач ловили креветку та рибу, і за це ще й платили»- говорить чоловік.
Прищепила інтерес до волонтерства Євгенію дружина. Вона працюючи в правоохоронних органах дивувала його своїми вчинками, бо щоб допомогти людям часто витрачала власні кошти та вільний час, а коли почалася пандемія COVID-19, то вони разом шили маски й відправляли їх усім охочим.
Постійним видом діяльності волонтерство стало з початку повномасштабної війни, коли під звуки вибухів та авіації подружжя прокинулось о 5 ранку. Це було у місті Скадовськ Херсонської обл. Почали збір на виробництво протитанкових їжаків та коктейлів Молотова та планували допомагати ЗСУ. Коли виявилося що в місті немає ані поліції, ані ЗСУ, сформували з колегами по роботі екіпаж і приєдналися до місцевого формування з охорони громадського порядку. Вдень працювали, вночі патрулювали для запобігання правопорушень та хаосу, коли було трохи вільного часу Євгеній зварював їжаків та «готував» коктейлі. Коли виявилося що частину області окупували та така діяльність загрожує життю усіх учасників — почав розбирати їжаки та коктейлі.
Коли Євгеній з дружиною дізналися, що до працівників поліції почали приходити додому окупанти та пропонували або ж співпрацювати, або ж давали годину на те, щоб виїхати, то почали шукати можливості виїхати на територію України. Виїхати вдалося дивом, але розуміння того, що там відбувається на окупованих територіях не давало можливості навіть подумати, щоб покинути волонтерство. Тож з підконтрольної Україні території Євген зі своїми знайомими шукали та купували за свої кошти ліки та переправляли їх через зону бойових дій у Скадовськ.
Євгеній долучився до пошуків допомоги, звертався до різних благодійних фондів і майже всі чимось допомагали. Вдалось допомогти багатьом сім’ям з дітьми. Почали разом з ініціативною групою організацію збору коштів, звертались до організацій та надсилали продукти та медикаменти, щоб надавати необхідне для незахищених верств населення, допомагали ЗСУ. Дізнавалися про актуальні запити та намагались закрити їх.
Найсуттєвішим чоловік вважає те, що їм вдалося сумісними зусиллями на херсонський напрям відправити тактичної медицини на суму близько 50 000 гривень та те, що змогли доставити близько тисячі продуктових наборів у щойно деокуповані населені пункти Херсонської області. Також вдавалося доставляти на окуповані території таку необхідну допомогу, попри заборону окупантів та загрозу життю.
«Я вважаю що волонтерство дуже важливе саме по собі як явище. Насамперед тому що результати такої діяльності, на мою думку, є найпродуктивнішими та найбільш наділені сенсом, тому що вкладати стільки сил, уваги та ресурсів абсолютно безкоштовно та іноді ризикуючи життям можна лише в речі варті реалізації в абсолютному значенні».
Найближчим часом Євгеній разом зі своєю командою планує щотижня доставляти на деокуповані території допомогу у вигляді продуктових наборів, медикаментів, засобів гігієни, одягу, а також усіма можливими способами підтримувати людей на окупованих територіях та ЗСУ реалізовуючи власні ідеї та моніторячи актуальні потреби.
«Волонтерство — це та діяльність де я, особисто, відчуваю себе найефективнішим та кориснішим, ніж будь в якій іншій галузі»
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/profile.php?id=100049643121858
- Лариса ЯрмалюкВолонтерЛариса ЯрмалюкВолонтер
🔴 Ярмалюк Лариса має статус учасниці АТО. Зараз є лікарем-добровольцем ПДМШ ім.Миколи Пирогова. Працювала у складі Української Медичної Місії під патронатом ООН у Бахмутському та Соледарському районах, а у ПДМШ була на лінії розмежування в Донецьку прикордонному загоні.
💬 «Важко було працювати на замінованих полях під час обстрілів, часто не працював радар», — розповідає волонтерка.
🔴 Ярмалюк Лариса з часів аварії на ЧАЕС займається волонтерством. Допомагає ліквідаторам аварії на ЧАЕС, учасникам АТО, ООС, їх сім’ям, військовим на лінії розмежування, ВПО, самотнім людям похилого віку та багатодітним малозабезпеченим сім’ям.
🔴 Зараз вона допомагає медикаментами, продуктами харчування, засобами особистої гігієни військовим фронт та людям ВПО. Зазначає, що інколи було важко, шукаючи відповідь на питання «Чим наповнити посилки?’’, адже важко самотужки щось робити. Проте саме завдяки співпраці люди зі сходу та півдня України відчули справжню підтримку з тилу.
💬 «Волонтерство — це спільна робота, яка об’єднує однодумців для благої справи й одержимих ідеєю робити щось корисне для. Мене надихає й дає сили рухатись вперед, коли робиш людям добро просто так, не чекаючи віддачі. Коли бачиш результат своєї діяльності, хочеться бути комусь корисною, жити ради ближнього», — розповідає волонтерка.
https://m.facebook.com/100036872473433/
- Тарас КовальВолонтерТарас КовальВолонтер
Тарас Коваль номінований на премію у категоріях “Діти, Вразливі верстви населення, Допомога військовим, Постраждалі від війни, Допомога переселенцям, Культура, Психологічна підтримка.
Йому 22 роки – не зважаючи на доволі юний вік, Тарас має диплом з богослів’я та наразі працює старшим інспектором у Дядьковицькій громаді та Рівненщині. А ще вкладає всього себе у підтримку молоді в громаді: є головою Молодіжної ради, а також засновником громадської організації “Дядьковицький молодіжний центр”.
Саме тому початок волонтерства Тараса описати тяжко. До початку повномасштабної війни він працював багато для того, щоб розвивати молодь в громаді та підтримувати активних людей. З початком війни волонтерство лише зазнало трансформацій, але ідея допомагати іншим і робити добрі справи залишилась.
“Український народ – це те, заради чого варто жити. Щира українська душа, яка завжди прийде на допомогу, а з початком воєнних дій, коли допома знадобилась багатьом не зміг стояти осторонь” – пояснює Тарас
Наразі він намагається працювати майже 24/7, щоб допомагати – людям, які втікають від війни з зон активних бойових дій з організацією тимчасового місця проживання, працевлаштуванням у нових містах та забезпеченням гуманітарною допомогою; військовим з забезпеченням їхніх потреб. Тарас є ініціатором фандрейзингових кампаній зі збору коштів для ЗСУ, а також інформаційних кампаній, спрямованих на боротьбу з російськими фейками та дезінформацією. Крім того, чоловік не забуває про те, чим займався і до війни: роботу з молоддю своєї громади та розвитком культури та історії. Згадує, що спільно з колегами на місці старої школи вдалось облаштувати сучасний гуртожиток, де наразі можуть знайти прихисток 40 людей.
“Волонтерство дає унікальні можливості для саморозвитку, розвитку суспільства і громади, тож прагну розвиватись, розвивати і головне – пришвидшити відновлення Українських кордонів, щоб Україна- була зразком для інших країн: сильною і незалежною!” – пояснює Тарас.
Саме тому продовжує волонтерити і надалі та робити свій внесок у перемогу, допомогу тим, хто цього потребують та розвиток своєї громади. Вірить, що лише таким чином він самореалізується, є собою та приносить користь людям
- Тетяна ШтефанВолонтерТетяна ШтефанВолонтер
Штефан Тетяна– номінантка волонтерської премії 2022 у категоріях Діти, Вразливі верстви населення, Постраждалі від війни, Допомога переселенцям, Культура, Психологічна підтримка
Тетяна закінчила Запорізький національний університет, має ступінь магістра математики, дипломи бакалавра та магістра з відзнакою. Закінчила 67 наукових праць: Наукові публікації в міжнародних наукометричних базах, статті у фахових журналах, тези доповідей, наукові конференції різних рівнів. І наукове життя номінантка поєднує із вихованням 2-х чудових синів та різноманітним творчим хоббі.
«Волонтерство – це мій спосіб життя» – ділиться з нами Тетяна – «Бо займаюсь волонтерством я, як хобі вже давно. У військовий час просто перекваліфікувалася». На волонтерську стежку жінка ступила приблизно 9 років тому. Раніше головними напрямками були: діти позбавлені батьківського піклування та освітні проєкти.
З початком війни довелося розширити коло волонтерства. Так разом із молодшим сином приймали участь у ремонті будинків для ВПО, приймала участь у освітньому проєкті UNISEF “Спільно. Точки зустрічі”. Наразі Тетяна є керівником Хортицької філії БФ “Паляниця “.
Завдяки злагодженій роботі разом з командою філії БФ “Паляниця ” зібрали базу 50000 бенефіціарів пільгових категорій, їм надають регулярну допомогу, близько 1200 наборів щотиждня. Організували безперебійну роботу коллцентру, що запрошує людей на видачу допомоги та доставку тим, хто не має змоги самостійно прийти. Також регулярно надаються гігієнічні та харчові набори родинам з малюками до 3х років.
В планах на майбутнє разом з командою продовжувати підтримувати тих, хто цього потребуєа також надати допомогу сім’ям ВПО у вигляді теплих ковдр.
«Волонтерство важливе для мене, бо у ньому маю можливість реалізувати усі свої таланти: як керівника, як організатора, як айтішника, як завхозу та соціального працівника. Крім того, я пишаюсь тим, що працюю разом з чудовою, дружньою командою однодумців “Dream_team”. Для мене – це спосіб життя !»
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001870619221
- Євгенія КартушоваВолонтерЄвгенія КартушоваВолонтер
💬 «Я завжди чітко знаю чого хочу і спокійно йду до цілі. Це допомогло мені змінити професію і зараз я займаюся улюбленою справою — клінічний психолог, закінчила Український Католицький університет», — розповідає про себе волонтерка.
🔴 На початку повномасштабного вторгнення Євгенія знаходилася за кордоном — здійснювала свою мрію, подорожуючи по Азії. 24 лютого волонтерка я була на Шрі-Ланці, не маючи квитка назад.
💬 «Я знала, що весь шок та жах, який відбувався зі мною, я не зможу пережити спокійно — тому вирішила діяти. Я взяла квиток до Варшави, щоб повернутися додому, а поки підходила дата вильоту, зайнялась волонтерством».
🔴 В той момент багато людей хотіло допомогти, але не знало як це зробити. Тому Євгенія звернулася до своєї подруги, яка волонтерила з 2014 року. Подруга, як зазначає номінантка, сказала: «Я зараз зайнята, дуже багато завдань. Хочеш — організуй авто для підрозділу». Це означало організувати увесь процес — від початку збору коштів до передачі авто хлопцям.
💬 «Це те, чого я ніколи раніше не робила. Але перше авто ми передали вже 3 березня», — говорить номінантка.
🔴 Хаос і страх, який творився на кордонах і в думках українців потрохи почав вибудовуватись у систематичний ланцюжок допомоги нашій армії. І Євгенія була однією із частинок цього ланцюжка. На цей час, разом з друзями, волонтерами та доброчинцями Євгенія передала на потреби ЗСУ вже 22 авто.
💬 «Волонтерство стало частиною мого життя. Я поєдную його з роботою, навчанням і особистим життям. Це частина боротьби за нашу країну, яку я роблю і буду робити до перемоги».
🔴 В найближчому майбутньому, після перемоги, Євгенія хочу робити нашу країну сильнішою й успішнішою.
https://www.facebook.com/EvgeniaKartushova
__________________________
Волонтерська премія була заснована у 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолонтерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
- Дарина ГермашВолонтерДарина ГермашВолонтер
Гермаш Дарина – номінант Волонтерської премії 2022 у категорії Діти, Вразливі верстви населення, Допомога військовим, Допомога переселенцям, Культура, Медицина, Допомога тваринам.
Дарина заміжня, має сина, займалася 15 років торгівлею, а потім займалася розведенням тварин. Син наразі захищає нашу країну у лавах ЗСУ, що і стало поштовхом до розширення спектру волонтерської діяльності. Дарина декілька років займалася зборами на лікування хворим діткам та допомогу безпритульним тваринам.
«Коли розпочалася війна не могла сидіти вдома і нічого не робити, наша сім’я з самого початку знала ,що нікуди не поїде зі своєї країни» – ділиться думками Дарина – «І так як єдиний син в ЗСУ, то це питання навіть не піднімалося і не обговорювалося». Разом з чоловіком підписали контракти в Добровольче формування ДФРГ-1 міста Лубни. Займалися вивозом з Києва людей кожного дня впродовж місяця. В травні разом з чоловіком заснували фонд БФ Благодар Життя, оскільки вирішили працювати як самостійна організація, щоб не від кого не залежати.
«Ви знаєте, з початком війни весь світ всередині перевернуся, те що не цінилося, саме просте, мабуть, стало самим найважливішим у моєму житті» – говорить Дарина.
Головні напрямки діяльності фонду на даний час це допомога хлопцям на передову, а саме купівля авто Mitsubishi L 200 для військової частини А0501, дизельний генератор, а також дрон для 62 бригади. Також організація отримує та перерозподіляє допомогу з Германії для ВПО, малозабезпечених верств населення та пенсіонерів.
Фонд придбав два авто, тепловізор, дрон і передали нашим янголам охоронцям на передову. Організували два великих концерти у місті Лубни на підтримку ЗСУ. Наладили цех по виготовленню окопних свічок і маскувальних сіток на зиму. Ми залучаєм дітей ,школи, садочки, освіту і культуру на благодійні концерти і ярмарки. І все це на підтримку ЗСУ.
Плани на майбутнє – стати гарним благодійним фондом і допомагати, в першу чергу, хворим діткам, людям які потребують серйозних операцій.Це плани на мирне майбутнє життя. А поки війна не скінчиться в планах надалі підтримка захисників. В проєкті організувати самий великий футбол в місті з ветеранами Динамо на підтримку ЗСУ та організувати пошиття теплого одягу для військових.
«Хочеться допомогти кожній людині, дати надію що ми сильна нація і перемога не за горами. Вдячна кожному українцю і кожній українці, які залишилися в своїй країні і підтримують її».
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/profile.php?id=100011324974012
- Вікторія ДавидоваВолонтерВікторія ДавидоваВолонтер
Вікторія Давидова – волонтерка у службі пробації. З 2021 року вона допомагає людям, які порушили закон, змінитися та почати нове життя.
Дівчина навчається в Ізмаїлі в Придунайській філії МАУП, на 3 курсі за спеціальністю “Право”. Мріє в майбутньому і надалі працювати для того, щоб розвивати в Україні законність та право, а також допомагати людям.
Історія волонтерства Вікторії почалася з літа 2021 року і триває і до сьогодні. За словами Вікторії, вона завжди хотіла допомогти людям, які порушили закон, змінитися, почати жити звичайним життям. Крім того, волонтерство було тісно пов’язаним з її майбутньою професією, тому дівчина вирішила присвятити себе волонтерству в пробації.
За час волонтерства Вікторія виконувала різні завдання – надавала соціальну, гуманітарну та психологічну допомогу, відвідувала людей, брала участь у організації та проведенні соціально-виховних заходів, допомагала з оформленням документів.
Вікторія розповідає: “Основною метою пробації є робота з правопорушниками без їх ізоляції від суспільства. Саме тому я вкладалаюсь в індивідуальну роботу з людьми, організацію тренінгів та консультацій, які допомагають людям бути почутими. Так, було проведено тренінги про контроль над емоціями, важливість освіти, заняття з фінансової грамотності для дітей, підвищення професійного рівня – всі вони спрямовані на те, щоб люди могли здобути нові знання і реалізовуватись, не порушуючи закон”.
Окремо варто відзначити особисті зустрічі та спілкування з людьми різного віку: від підлітків до людей старшого віку, адже такі розмови, за словами дівчини, допомагають не тільки по-справжньому знайти спільну мову, а й допомогти змінитися та отримати відповіді на ті питання, які хвилюють найбільше. І такий підхід давав і дає свої результати – завдяки волонтерству Вікторії та інших співробітників і співробітниць та волонтерів і волонтерок пробації правопорушень стає менше, а люди змінюють своє життя на краще.
Вікторія хоче і далі продовжувати волонтерити та робити невеликі, але такі важливі зміни:
“У майбутньому я хочу продовжити бути волонтером пробації, хотілося б допомогти більшій кількості людей стати на шлях виправлення та жити щасливим, повноцінним життям.”
Пояснює свою мотивацію бажанням допомогти, а також особистим розвитком від спілкування з абсолютно різними людьми, яке дає змогу переосмислити і власне життя.
Премія проводиться Ініціативою “Центр Громадянських Свобод” Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим – для цього тисніть кнопку “Подякувати волонтеру”.
🔴 Вікторія Давидова – з 2021 року допомагає людям, які порушили закон, змінитися та почати нове життя. Вікторія надає соціальну, гуманітарну та психологічну допомогу, бере участь у організації та проведенні соціально-виховних заходів, допомагалє з оформленням документів.
💬 “Основною метою пробації є робота з правопорушниками без їх ізоляції від суспільства. Саме тому я вкладаюсь в індивідуальну роботу з людьми, організацію тренінгів та консультацій, які допомагають людям бути почутими” – ділиться номінантка.
🔴 Дівчина навчається в Ізмаїлі в Придунайській філії МАУП, на 3 курсі за спеціальністю “Право”. Мріє в майбутньому і надалі працювати для того, щоб розвивати в Україні законність та право, а також допомагати людям.
💬 “У майбутньому я хочу продовжити бути волонтером пробації, хотілося б допомогти більшій кількості людей стати на шлях виправлення та жити щасливим, повноцінним життям.” – зазначає Вікторія.
🔴 Під час своєї волонтерської діяльності, Вікторією було проведено тренінги та заняття з фінансової грамотності для дітей – всі вони спрямовані на те, щоб люди могли здобути нові знання і реалізовуватись, не порушуючи закон. Окремо варто відзначити особисті зустрічі та спілкування з людьми різного віку: від підлітків до людей старшого віку, адже такі розмови, за словами дівчини, допомагають не тільки по-справжньому знайти спільну мову, а й допомогти змінитися та отримати відповіді на ті питання, які хвилюють найбільше. Завдяки волонтерству Вікторії та інших волонтерів і волонтерок пробації, правопорушень стає менше, а люди змінюють своє життя на краще.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100008018231771
__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних
людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні, показати суспільству його важливість та різноманітність, а також заохотити інших людей до суспільно-корисної праці.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від “Центр Громадянських Свобод” спільно з Українською Волонтерською Службою.
- Світлана СавицькаВолонтерСвітлана СавицькаВолонтер
Світлана Савицька — волонтерка, яка допомагає дітям з інвалідністю. Номінована на волонтерську премію Євромайдан SOS у номінації «Вразливі верстви населення».
Світлані 37 років, вона родом з міста Дніпро. Жінка має психологічну освіту, однак, наразі перебуває в декреті. До народження дитини вона займалась організацією масових заходів, а також щоліта працювала вихователькою в дитячому таборі.
Історія волонтерства Світлани розпочалась ще у 2013 році, хоча вона мала активну позицію і допомагала людям і раніше. Однак, саме з цього часу Світлана приєдналась як кураторка області до благодійного фонду «Серце до серця», щоб допомагати дітям з вадами слуху. Після цього, в 2014 році волонтерила у військовому госпіталі міста та допомагала пораненим військовим. Власне, допомагати армії жінка продовжує і до сьогодні.
Волонтерство Світлани — це про невеликі, але важливі зміни, які здатні докорінно змінювати життя людини.
«Дуже пишаюся випадком, коли вмовила на операцію військового, що був в депресії і відмовлявся від допомоги».
Допомога переселенцям, які приїжджали в Дніпро з 2014 року, військовим, людям старшого віку, які не мають змоги подбати про себе самостійно — все це про те, що робить Світлана. Жінка також брала участь у проекті «Мій телефонний друг» від УВС, а також підтримує самотню жінку старшого віку: і щотижневими розмовами про життя, і зібраними коштами для святкування дня народження, на який подарувала їй операцію з корекції зору.
Волонтерство вже стало невіддільною частиною життя Світлани, а також подарувало їй величезне коло знайомих з усієї України та Європи, завдяки яким у неї не виникає питань, де можна знайти, наприклад, коробку побутової хімії, автомобіль і навіть Старлінк.
«Почула вибух — іду допомагати. Побачила несправедливість — перераховую гроші. І ще вчу інших не мовчати про свою благодійність, це гордість і потрібно волонтерство зробити такою ж звичкою, як ранкова кава»
Саме тому Світлана продовжує свою справу і має багато планів на майбутнє — стати HR, заробляти гроші, дарувати оптимізм іншим, допомагати людям, а також поїхати до Ісландії після перемоги.
Премія проводиться Ініціативою «Центру Громадянських Свобод» Євромайдан SOS спільно з Українською Волонтерською Службою. Кожен може подякувати волонтеру за внесок у допомогу іншим — для цього тисніть кнопку «Подякувати волонтеру».
https://www.facebook.com/profile.php?id=100005476965013
- Тетяна КозаченкоВолонтерТетяна КозаченкоВолонтер
«Волонтерство робить людину людиною, спеціаліста — фахівцем своєї справи, надає поштовх до розвитку. Кожен виграє: і той, хто бере, і той, хто дає» – запевняє наша номінантка Тетяна Василівна.
🔴 Тетяна Козаченко має вищу педагогічну освіту за напрямком «Психологія» та працює за спеціальністю із 1997 року. 11 років працювала у відділі освіти методистом-психологом, організовувала та керувала психологічною службою району.
💬 «Але душа була з дітьми, а не з документами, тому при першій можливості перейшла працювати у школу, де й працюю уже 12-й рік. Моя сім’я пов’язана зі школою, оскільки й чоловік — педагог» – ділиться номінантка.
🔴 Волонтерський шлях Тетяни почався одразу після початку роботи в школі. Спершу вона приєдналась до акції «Щастя на крилах» — допомога дітям з онкозахворюваннями. Пізніше також спробувала себе у проєкті «Серце до серця».
🔴 У рамках співпраці із центром соціальних служб стала волонтером із супроводу сімей, що опинились у складних життєвих обставинах. Пізніше отримала запрошення до співпраці від центру пробації й зразу ж погодилась, бо, як показав попередній досвід, професійна підтримка надзвичайно необхідна тим, хто «пішов не туди». У час повномасштабної війни Тетяна волонтерить у напрямку адаптації ВПО до нових умов, формує допомогу військовим та цивільним, які перебувають у зоні бойових дій.
💬 «До волонтерства мене не змушувало нічого, а от спонукало все, бо не залишаюся байдужою до людей, а отже до світу. І це не пафос, це бажання жити серед достойних людей, це віра в те, що ніхто не хоче бути поганим, що кожен заслуговує на свою частку уваги й добра», — поділилась волонтерка.
🔴 Тетяна вважає, що волонтер — це не посада, а вимога совісті, людяності, небайдужості. Це також бажання творити добро й надавати підтримку іншим.
https://www.facebook.com/profile.php?id=100006138286874__________________________
Волонтерська премія була заснована в 2014 році, щоб підтримати звичайних людей, які роблять надзвичайні речі. Вона ставить за мету відзначити роботу волонтерів, які працюють у різних сферах. Премія є негрошовою і покликана підтримати волонтерський рух в Україні.
Премія 2022 проводиться Ініціативою Євромайдан SOS від «Центр Громадянських Свобод» спільно з Українською Волонтерською Службою.
#ВолотнерськаПремія
#ВолонтерськаПремія2022
#Номінанти2022
Подякуй волонтеру!
Підтримайте волонтерів, висловивши слова подяки!
Розкажіть проникливу історію подвигів звичайних людей, які у цей непростий для нашої країни час роблять благородні вчинки, примножуючи Добро!