ВОЛОНТЕРСЬКА ПРЕМІЯ — 2023

Хочу подякувати всім волонтерам фонду «Дій Заради Добра» з міста Запоріжжя. 🙏

Не можу пройти повз і не подякувати самій добрій жінці, яка з початку повномасштабного вторгнення в Україні допомагає по максимуму всім, чим є можливість. Завдяки волонтеру Осадчук Ользі Миколаївні ми не залишились й досі не залишаємося без допомоги, зокрема їжі, медикаментів, одягу, гігієни та багато іншого. Завжди підтримає і поспілкується, дуже приємна жінка. Ольга Осадчук крім того, що волонтер, ще й Матушка, молиться за всіх наших людей і всю Україну, вона жінка з великої літери. Безмежно їй вдячні за всі добрі справи, які вона робить.

Я і Марина співзасновниці благодійної крамнички Антрісоль. Ми на волонтерських засадах допомагаємо закривати запити від військових шляхом продажу патріотичних речей, аукціонів, квізів, велопоїздок, майстер-класів, фотосесій тощо. За час існування крамнички було закрито близько 45 запитів. Шляхом такої діяльності було об’єднано чимало людей задля нашої перемоги. Хтось волонтерить безпосередньо на івенті, хтось як майстер чи майстриня виготовляє товари, хтось фотографує тощо.

Ми живемо в маленькому селі Маркевичево, Одеської області. В країні зараз дуже важке для всіх становище… І більшість людей думає і турбується тільки про себе, не звертаючи уваги на інших та їхні потреби. В нашому селі дуже багато людей, яким потрібна допомога. Діти сироти, люди з інвалідністю, малозабезпечені сім’ї, старі люди, які дуже потребують допомоги. Але на велике щастя у нас є наша люба матушка Ольга Осадчук, це людина, яка думає за інших більше, ніж за себе. Від початку повномасштабного вторгнення і по сьогоднішній день вона є волонтером. Всю душу, сили та віру вона віддає Богові та людям. Допомогла дуже великій кількості людей, не тільки в нашому селі, але й в сусідніх. Допомагає військовим всім, що потрібно… Ліками, одягом, їжею тощо. Допомагає маленьким медичним пунктам ліками. Вона Людина з великої букви, ми всі дуже раді, що поруч є такі люди як вона. А ще вони з Батюшкою Дмитрієм займаються з дітьми у своїй недільній школі, допомагаючи їм жити з Богом в серці!

Безмежно вдячні всім волонтерам за вашу людяність та неймовірну працю.

Хочу подякувати найсмачнішим волонтерам – групі «Кристинопільські смаколики» (волонтери), які без вихідних і навіть вночі сушать овочі для сухих супів та борщів, а також випікають різні смаколики 💙💛

Мій чоловік та його мати зараз захищають Україну. Коли почалося повномасштабне вторгнення, нашій дитині було всього 2 місяці. Коли ми виїхали з міста Буча, чоловік пішов у військо. Коли підрозділ Нікіти потребував допомоги, то рух «Veteranka» дуже допоміг. Передали амуніцію, саперні лопати, генератор, їжу, медикаменти, діжки для води та закрили інші важливі потреби підрозділу. Допомогу надали як сину ветеранки. Цей рух відкликається на запити та потреби наших захисників і захисниць. Військові та їхні родини дуже вдячні руху «Veteranka» за їхню колосальну працю. Ці волонтери гідні відзнаки як ніхто ❤️🇺🇦

Українці справді неймовірні люди! Всі – без вийнятку. Моя історія про звичайних людей з маленького міста Самбір, які 25 лютого 2022 року об’єднались в ініціативну групу волонтерів «Опір Самбір» і по сьогоднішній день 24/7 підтримують наше військо. Дрони, антидронка, машини, медицина, сітки, буржуйки – перелік можна продовжити. Раз на місяць команда вирушає в різні напрямки до наших захисників. Ми одні з перших надавали допомогу Херсону після підриву Каховської ГЕС, в кінці вересня 2022-го (після звільнення) були в Ізюмі, бо саме там на той час була наша місцева ТРО. Ми постійні учасники та організатори соціальних проєктів. 7 листопада завдяки мовленій виїзній донорській бригаді Львівського центру крові ми організували акцію #твоякровможевоювати, де залучили рекордну кількість донорів.

Ми міцна команда однодумців, для яких підтримка нашого війська в пріоритеті, а віра в перемогу є незламною.
Все буде 💙💛

З початком війни в Україні ми із сином вимушені були виїжджати за кордон (із Миколаївської області до Вроцлава). І перше, що почали робити – шукати українську школу для дитини, аби за межами рідного дому все одно здобувати українську освіту та прищіпати українські звичаї та традиції у нашій сім’ї. У соцмережах ми наткнулися на сторінку української школи «UNION» та одразу ж побігли туди… На сьогодні мій син Ігор відвідує третій клас цієї «частинки дому».

Дитина із задоволенням відвідує заняття, адже у школі вчителі не тільки дають знання учням, а є порадниками, психологами та просто друзями, котрі вислухають та допоможуть у будь-якій ситуації. Ще школа займається волонтерською діяльність – виготовляють окопні свічки, діти малюють малюнки, вчителі виготовляють маскувальні сітки для наших військових на фронті та ще багато всього цікавого. Директор школи, Македонська Вікторія, зустрічає всіх дітей з обіймами та гарним настроєм. Віддає кожній дитині частинку свого серця… Хочемо висловити слова вдячності за такий нелегкий крок (відкриття української школи у Вроцлаві) і побажати процвітання та натхнення. Дякуємо за «частинку дому» та виховання справжніх патріотів своєї України!

Хочу подякувати волонтеру з Одеської області Березівського району села Маркевичево – Людині з великої літери, з добрим серцем – Осадчук Ользі Миколаївні. Вона постійно допомагає людям у скрутних ситуаціях. Коли ми залишилися в Бахмуті без даху над головою та майна, ніхто не надав житло для великої родини з маленькими дітьми та людьми з інвалідністю.

Ольга Миколаївна знайшла житло, де нас прихистити, посуд, одяг, меблі, ліки, харчі і навіть побутову техніку. Після постійних обстрілів і жахів, життя без води, газу та світла, ми з дітьми та 4 онуками нарешті опинилися в тиші, нас зустріли в теплій протопленій хаті з ліжками, постіллю, зі смачним борщем та гарячим чаєм – як рідних! Весь час піклується не тільки про нашу родину, допомагає ЗСУ, людям з інвалідністю, пенсіонерам, сім’ям з дітьми, переселенцям не тільки з нашого села, а навкруги.

Ми дуже вдячні Богу за те, що послав нам Ангела Охоронця Осадчук Ольгу Миколаївну, за її благодійність та людяність. Бажаємо їй наснаги та сил в її нелегкій та благородній справі, здоров’я та миру, порядних та вдячних людей на її шляху!

Хочу розповісти про надзвичайну людину, яка проживає в маленькому селі Маркевичево Одеської області Березівського району – Матушка Осадчук Ольга Миколаївна. За період надзвичай важкого воєнного стану вона допомогла багатьом людям, пенсіонерам, матерям одиначкам, багатодітним сім’ям, нашим хлопцям ЗСУ, переселенцям та людям з інвалідністю, допомагаючи їм продуктами, засобами гігієни та надзвичай важливими речами для життя. Я дуже їй вдячна, оскільки таких людей зараз дуже мало, вона своїми силами допомагає. Це волонтер від Бога. Я впевнена, що ця людина достойна Великої подяки.

Хочу розповісти про багатьох волонтерів з Червонограда, та першими будуть «Червоноградські поплетушки», які розпочали свою роботу ще у липні 2015 року, а в час повномасштабного вторгнення агресора працюють як бджілки, виготовляючи в місяць більше 1200 квадратних метрів маскування. Між тим вспівають в’язати шкарпетки, збирати речі на госпіталі та фронт. В команді в основному дівчата на пенсії або ті, які мають трохи вільного часу.

Дякую за можливість розповісти про свою діяльність та тих прекрасних людей моєї громади, які від початку війни працюють на перемогу, допомагаючи нашим захисникам!

Прості люди Криничанської громади Кам’янського району Дніпропетровської області з перших днів війни взялися плести сітки. Маскувальні сітки, що рятують життя наших захисників, в бліндажі, в окопи, на техніку, маскувальні укриття. Незалежно від пори року чи забарвлення природного ландшафту на запити хлопців плетемо різних розмірів, намагаючись виконати замовлення якнайшвидше.

Всі, хто має можливість плести сітки, приходять і плетуть. Костяк сталої команди є прості пенсіонери, які щодня приходять на локацію, плетуть, вплітають, підшивають, зв’язують всі маскувальні сітки лише з молитвами та хорошими думками. Приєднуються і школи, і дошкільні навчальні заклади, і дітки на канікулах. Всі небайдужі приходять і плетуть сітки. Всі інші, хто не може з якихось причин плести, донатять гроші на матеріали, на доставку. За що ми їм щиро вдячні!

Разом до перемоги, друзі!

Хочу подякувати Жіночому Ветеранському руху VETERANKA за підтримку! Ці неймовірні дівчата завжди допомагають нам (я військовий) всім необхідним (формою, зимовими речами та продуктами). Завдяки таким волонтерам нас ніколи не перемогти!

З серпня минулого року познайомилась з Жіночим Ветеранським Рухом. Вони з 2019 року захищають права жінок у війську. З 2022-го додалась ще волонтерство. Відправлені машини, дрони, планшети. Відшивається форма, пишуться законопроекти. Ця організація робить багато добрих справ і заслуговує на вдячність.

Дуже хочу подякувати навчальному закладу «UNION»! Довго шукали українську школу у Вроцлаві, де б моя дитина почувала себе комфортно, як «вдома».

Після переїзду у Вроцлав на початку пішли у польську школу, але без володіння польською мовою в перші місяці перебування у Польщі, після стресу, отриманого в Україні, знання не давалися. Тому ми вибули з тієї школи і закінчували навчальний рік онлайн в своїй українській школі. Потім знайшли українську школу у Вроцлаві. Провчилися там рік та вона стала платною. А оскількі мамі з дитиною дуже важко вижити в іншій країні – треба винаймати житло ( а на це йшов майже весь заробіток), тому ще й платити за школу просто не було можливості. Ми вже у відчаї збиралися повернутися назад до України, бо фінансово просто б не витягли.

Дуже вдячна долі, що звела мене з цим навчальним закладом, в якому дуже затишна атмосфера, приємний колектив і уважний до наших діток. Ще й до всього ця школа безплатна. Не дивлячись на те, що це була вже третя школа в чужій країні, у чужому місті – мій син легко знову подолав бар’єр нового колективу та нових вчителів (а в підлітковому віці це важко) завдяки нашому класному керівнику Анні Хровст та уважному педагогічному колективу.

Низький уклін вам за все, що ви робите для наших діток! ❤️💛💙

Моєму синові дуже подобається вчитися у школі «UNION» і для мене це головне. Школа проводить зустрічі з цікавими людьми, майстер-класи для молодшої школи, екскурсії, чудовий педагогічний колектив та, звичайно ж, директор школи пані Вікторія, яка любить кожну дитину – це видно. Наша школа як велика родина. Велике дякую за змогу навчатися в української школі.

Я хочу розповісти про чарівну жінку Вікторію Македонську, яка у Вроцлаві відкрила Центр неформальної освіти «Union» для українських дітей і вчителів, які мають статус біженців (приїхали до Польщі під час війни). У школі діти навчаються за українською програмою. Дуже багато роблять волонтерської роботи: діти плетуть сітки, виготовляють свічки для ЗСУ ( 95-і бригади), проводять акції, а зібрані гроші передають в Україну.

Пані Вікторія разом із чоловіком допомагають постійно українським солдатам. Під час війни її будинок не зачиняється і велика кількість українських родин знайшли спокій і безпеку тут, у Вроцлаві, з її допомогою. Ви можете багато дізнатися про цю жінку через її профіль у Інстаграм.

Дуже багато Вікторія робить для поширення українських традицій і звичаїв. Заснувала у Вроцлаві фестиваль «Вареник у маслі».

Вже рік як я є частиною неймовірної команди волонтерів благодійного фонду «РІЙ». Хочу розповісти про засновницю цього фонду – Ільницьку Діану. Ця, на перший погляд, досить молода та тендітна жінка, змогла об’єднати навколо себе надзвичайних людей, які з квітня 2022 року невтомно та щодень працюють на перемогу нашої держави. Діана заснувала фонд, який щомісяця залучає кошти благодійників на виготовлення Мобільних лазне-пральних комплексів (МЛПК) для нашого війська. Один такий комплекс коштує 460 тис. грн, а вже цього року 11 таких комплексів допомагають нашим воїнам відновитися та знову піти в бій на передовій. Але це ще не все. Окрім МЛПК Діана разом з командою волонтерів розробили сучасні спальні системи за натівськими стандартами, які теж вже активно використовуються нашими воїнами на фронті. Волонтери фонду також шиють маскувальні костюми для наших снайперів, а проэкт фонду «Я.Є.» надає силу та емоційну підтримку жінкам військовослужбовців, які є вагітними або мають малолітніх дітей.

Особисто я на волонтерських засадах вже рік здійснюю юридичний супровід діяльності фонду. Кожного дня я бачу робото організації й можу сказати єдине, що як Діана, так і її команда заслуговують на особливу увагу та повагу.
Ще можна писати багато, але краще зайти у соціальні мережі та на сайт фонду «РІЙ» і самим переконатися в масштабах волонтерської діяльності цього молодого, але потужного благодійного фонду.

У мене є багато історій про особисте волонтерство, волонтерство для мого закладу та волонтерів – людей, які віддані своїм переконанням. Але хотілося б розповісти про волонтерську організацію благодійний фонд «Національна агенція гуманітарної допомоги Zdorovi».

Так склалось, що я представляю прикордонний медичний заклад Рівненської області, а саме КНП «Миляцький ЦПМСД», і є його директором. Війна наш маленький заклад дестабілізувала у плані надання допомоги та купівлі нашими пацієнтами необхідних ліків. У аптеках було порожньо… Я почала шукати різні шляхи, щоб щось з цим зробити. Адже не лише наші жителі потребували ліків, а й наші захисники, які приїхали нас захищати та укріплювати кордон. Чесно кажучи, я зараз і не пригадаю скільки листів про нагальну потребу було надіслано. У відповідь або тиша, або є і нагальніші потреби…

Коли руки опустилися і прийшло усвідомлення того, що нікому не потрібні твої проблеми, до мене зателефонував Віталій – представник ZDOROVI, який випадково побачив на одному із майданчиків про потреби мій запит і відгукнувся. БФ надав нам ті ліки, які нам найбільше були потрібні. Ми отримали вироби медичного призначення, якими користуємось і зараз. Ця історія мені нагадала, що віра і надія ніколи не мають згасати й весь всесвіт у цьому буде допомагати. Дякую благодійним організаціям за їхню роботу, за спільну боротьбу! УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!